Частина ІІ. Розділ 1. Запитання та відповіді про внутрішнє життя
Як можна зіставити внутрішній занепад і приземленість Америки та зростання її духовної усвідомленості?
Шрі Чинмой: Ваше запитання надзвичайно цікаве й воднораз воно спонукає до роздумів. Це тема, на яку можна чимало сказати. Я хотів би висвітлити її не з погляду соціології, а з погляду духовності — того, на чому не так добре розуміються.Внутрішній занепад Америки, на мою думку, не такий серйозний і не такий фатальний, як вам здається. Я сприймаю це як битву між темрявою і Світлом. Коли ми свідомо відкриваємося Світлу, всі наші неусвідомлені слабкості й обмеження неодмінно виступають на передній план, аби перегородити нам шлях. Що більше нас вабить до Світла, то дужче проявляється наша некерована, небожественна й неусвідомлена частина. Це неухильний духовний закон, дію якого ми можемо спостерігати як в індивідуальному, так і в колективному. Перш, ніж далі відповідати на ваше запитання про Америку, дозвольте пояснити, чому цей закон існує.
Невігластво завжди панувало на землі, й навіть тепер воно домінує у земній свідомості. Матеріальний світ не прагнув свідомо свого внутрішнього здійснення, яке становить частину інтегрального духовного здійснення, призначеного людству. Господарем завжди була темрява. Темрява не хоче, щоб її місце зайняла вища сила, тож вона відчайдушно бореться, аби увіковічити свою владу. Таким чином, коли божественній силі вдається пробитися в котрійсь зі сфер земної свідомості, що виражається оновленим устремлінням, тоді небожественна сила також пожвавлює свої зусилля, створюючи цінності та ідеї, в яких нема ні зернини вищої істини. Ця споконвічна битва між темрявою й Світлом точиться ще інтенсивніше тоді, коли настає новий, вищий цикл еволюції людства, що, власне, й відбувається нині.
Ось основні причини вашого відчуття того, що існує глибока прірва між високим устремлінням, ідеалами Америки з одного боку та деякими її діями й цінностями, яким бракує світла, з іншого боку. Її духовна усвідомленість, що набирає потужності, та її метушливі зовнішні рухи недостатньо співпрацюють; вони не допомагають одне одному. Доки Світло на горизонті не засяє на повну потужність, доти щирий істинний пошук не може проявитися повністю. Ось чому цінності, що ведуть до інтегрального духовного прогресу, не дуже очевидні.
Окрім того, Америка — молода нація. Вона хоче не ступати, а щодуху мчати, аби першою зірвати фінішну стрічку. Вам відомо: якщо бігти з максимальною швидкістю, то є велика ймовірність, що ми спіткнемося або оступимося на доріжці. Утім, за наявності щирого й динамічного пориву до прогресу, нинішня хода Америки напомацки й манівцями здається дрібницею, коли ми бачимо її обіцянку й можливості її майбутнього здійснення.
