14. Безсмертя

```

Усім своїм єством я відчуваю Його безмежну Милість;

Всередині мого серця сяє білосніжна Істина життя.

Моя душа сягає таємних висот Бога;

Жодного смутку, ні похмурості болю, ні смерті не видно.

Скінченні дні і ночі не можуть порушити мого спокою;

Мою душу таємну підтримує Світло згори.

В моїх глибинах розвіяно всі сумніви й печаль,

Мої очі світла осягають мою леліяну Мету.

Хоч я — у світі, я — над його скорботами;

В океані найвищого звільнення мешкаю я.

Мій розум, серцевина незмірних думок Єдиного,

Усіяне зорями небо обіймає спокій мого Духу.

Мої вічні дні — у часі, що галопом мчить,

На Його Флейті я граю рапсодію.

Неможливі діла не здаються більше неможливими,

У ланцюгу народжень тепер Безсмертя сяє. ```

From:Шрі Чинмой,Прокинься! Вставай! Думки Йога, Frederick Fell, Inc, New York, 1972
Sourced from https://ua.srichinmoylibrary.com/aa