Переживання переконане в тому, що цей наш світ — це поле бою. Тут постійно борються злі і добрі, божественні й небожественні сили. Усвідомлення знає, що цей наш світ не є полем бою. Воно спонтанно пізнає, що цей наш світ — це Боже Дерево-Бачення, що постійно перевершує Себе, та Божий Плід-Реальність, що живить усе.
Переживання рухається від обмеженого до Безмежного. Спершу воно відчуває свою присутність у обмеженому, а потім — у Безмежному. Спершу воно ототожнюється тільки з обмеженою краплею, а потім — із безмежним морем. Усвідомлення з самого початку плаває в безмежному морі з Богом, вічним Плавцем.
Кожне переживання — це додаткова сила процесу розвитку нашого життя. Коли ми прямуємо Дорогою Вічності, кожне переживання додає нам сили. Кожне переживання — це тріумф перевершення. Коли ми швидко-прешвидко мчимо Дорогою Вічності, кожне усвідомлення — це тріумф перевершення.
Переживання надзвичайно любить Бога, Отця Співчуття. Усвідомлення надзвичайно любить Бога, Люблячого Єдність.
Переживання — це початок подорожі. Усвідомлення — це сама подорож, що все перевершує, все осяває, все здійснює.
EA 22. 9 липня 1977 року, 21 год 20 хв, пресвітеріанська церква на Північній авеню, Нью-Рошель (Нью-Йорк).↩
From:Шрі Чинмой,Еверест стремління, частина 1, Agni Press, 1977
Sourced from https://ua.srichinmoylibrary.com/ea_1