Я не знаю³

Я не знаю. Це справді відповідь. Ця відповідь задовольняє щирого шукача всередині нас, бо щирий шукач не схильний до нещирості. Втім, треба знати, як далеко поведе нас ця відповідь. Чи зможе вона доправити нас до призначеної нам Цілі? Ні, ніколи! Ми маємо бути спроможними казати я знаю.

Щоб знайти відповідь, ми спершу озираємося довкола. Але навколишній світ сміється з нас, глузує й деколи шле нам зверхні погляди. Він вважає нас геть нерозумними. Відтак ми, щоб знайти відповідь, пірнаємо глибоко всередину себе. І тієї хвилі глибоко всередині нас щось каже нам, що ми справді є тим, що про себе думаємо. Ми справді є тим, що відчуваємо щодо себе. Ми справді є тим, чим, зрештою, стаємо усвідомлено.

Ким, на нашу думку, ми є? Ми думаємо, що ми — віддані інструменти, сумлінні шукачі. Ким, на наше відчуття, ми є? Ми відчуваємо, що ми — ті, що люблять одухотворено. А ким ми, зрештою, стаємо? Ми стаємо тими, що служать плідно. Віддані інструменти, сумлінні шукачі, ті, що люблять одухотворено, ті, що служать плідно Всевишньому — коли ми зможемо думати про себе так і відчувати, що ми є тим усім, то інакшої відповіді для нас не існуватиме ні тут, на землі, ні там, на Небесах.

Відповідь така: ми — віддані інструменти, сумлінні шукачі, ті, що люблять одухотворено, ті, що служать плідно Всевишньому. Тепер я не знаю перетворилося на я знаю. Що я знаю? Я знаю, що постійно шукаю Бачення, що не має народження, Реальність мого переживання-усвідомлення, розкриття усвідомлення і прояв розкриття, що постійно перевершують себе.

From:Шрі Чинмой,Еверест стремління, частина 1, Agni Press, 1977
Sourced from https://ua.srichinmoylibrary.com/ea_1