Теоретичне зречення та практичне зречення⁶

Стремління, моє стремління, давно-предавно ти сказало мені, що тваринне життя не годиться, що це саме знищення. Я повірив тобі; тож я відмовився від тваринного життя. Згодом ти сказало мені, що людське життя не годиться, що воно — сама неволя. Я повірив тобі; тож я відмовився від людського життя. Потім ти сказало мені, що є дещо, безмежно вище за божественне життя, що це — життя досконалої єдності з моїм Любим Всевишнім. Я повірив тобі; тож я став одним цілим з моїм Любим Всевишнім.

Тепер я єдиний з моїм Любим Всевишнім і буду завжди єдиним, невіддільно єдиним, безумовно єдиним з моїм Любим Всевишнім. І тепер ти, моє стремління, кажеш мені, що просто перебувати у моєму Любому Всевишньому, будучи невіддільно єдиним з Ним, — не досить. Мені слід бути практичним представником Всевишнього: я маю розкривати й проявляти те, що має мій Любий Всевишній та чим Він є. Теоретична єдність не годиться. Саме практична єдність має значення. Ця практична єдність — незмінне й радісне виконання Його Волі.

Моя теоретично зречена єдність каже: “Господи, нехай діється Воля Твоя”. Та щойно вітрюгани земного життя зіб'ють мене з ніг, як я відступаю від так званої зреченої єдності з моїм Любим Всевишнім. Я проклинаю себе за те, що мав охочість стати єдиним з Ним. Ось такою є єдність, що зреклася теоретично.

Моя практично зречена єдність — цілком інакша. У практичній єдності я переживаю те, що Він переживає в мені й крізь мене: життєві невдачі й успіхи, життєві печалі й радощі, життя у відразах і відступах та життя у становленні й перевершенні. Все я приймаю з радісною, відданою, безумовною і зреченою єдністю. На фізичному, практичному рівні я тільки тоді справді стаю не лише тим, що має мій Любий Всевишній, а й тим, чим Він є, коли можу встановити зречену єдність із Ним. Вічно й істинно я є тим, чим є Він, — Душею-Єдністю у Вічності та Метою-Єдністю у Нескінченності.

Мої любі діти, чимало з вас здійснили теоретичне зречення. Однак ніхто, ніхто, ніхто не здійснив практичного зречення. А також тут є чимало тих, що не здійснили навіть теоретичного зречення. То на чому ми зупинимося? Ті, що не здійснили теоретичного зречення, будь ласка, відсьогодні здійснюйте теоретичне зречення. Ті, що здійснили теоретичне зречення, прошу, відсьогодні старайтеся щомиті бути практично зреченими учнями Всевишнього. Ті, що наразі є теоретиками, будь ласка, старайтеся стати практиками, а ті, що не здійснили навіть теоретичного зречення, будь ласка, постановіть собі піднятися до рівня теоретичної єдності зі Всевишнім.

From:Шрі Чинмой,Еверест стремління, частина 1, Agni Press, 1977
Sourced from https://ua.srichinmoylibrary.com/ea_1