Тепер²⁰

Ми завжди схильні говорити, що ще не запізно, щоби щось робити, але чи ми колись кажемо, що вже не надто рано, щоби щось робити? Не надто рано, щоби щось робити в житті. Не надто рано, щоби молитися на світанку. Не надто рано усвідомити Бога. Не надто рано відкрити Бога. Не надто рано проявити Бога. Що швидше ми усвідомимо Бога, то швидше ми відкриємо Бога; що швидше ми проявимо Бога, то швидше ми ступимо в нове починання, спрямоване до вищої мети, що дедалі більше осяває і здійснює.

У духовному житті немає такого явища як рано. Ця мить, вічне Тепер — це єдиний спаситель, єдиний визволитель, єдиний вершитель. Прокидатися рано-вранці о третій, щоб медитувати, — це складне завдання. Але, якщо ви скажете, що це надто рано, то я скажу, що ви помиляєтеся. Ви помиляєтеся, тому що те, що ви називаєте рано чи пізно, вирішив ваш розум. Це відкриття вашого розуму, що третя година — це надто рано, шоста година — надто пізно. Це розум каже, що третя година — це надто рано, восьма година — надто пізно. Якщо вийти за межі розуму, то немає таких явищ як ранній час чи пізній час. Є лише один час — Час Бога. А де цей Час Бога? Всередині Тепер. Що таке Тепер? Це Бог-Підготовка, Бог-Стремління, Бог-Еволюція та Бог-Досконалість, що вічно перевершує Себе.

From:Шрі Чинмой,Еверест стремління, частина 4, Agni Press, 1977
Sourced from https://ua.srichinmoylibrary.com/ea_4