Розум — як мавпа. Коли на вас нападає мавпа, постійно кусаючи й щипаючи, їй слід пригрозити. Відтак, якщо щоразу, коли мавпа приходить, ви немилосердно її лупцюватимете, вона, врешті-решт, відчує, що дошкуляти вам — марне діло. Треба завжди бути якомога пильнішими. Коли небожественна думка проникає в ваш розум, негайно женіть її геть. Якщо матимете постійну пильність, то ці думки, врешті-решт, здадуться і більше не приходитимуть, щоб вас турбувати.
Найголовніше — практика. Сьогодні розум поводиться, як мавпа. Він весь час стукає у двері вашого серця й порушує його спокій. Та хоч би скільки розум навідувався до вас, просто женіть його геть або навмисне переводьте увагу на щось інше. Якщо ви дозволите розуму відволікати вас, то він тільки набиратиметься сили. Знайте, що в цьому світі всім притаманні гордість, марнославство, почуття власної гідності. Тож, якщо ви триматимете двері вашого серця зачиненими, якщо, коли розум навідається, ви щоразу не звертатимете на нього жодної уваги, то з часом він відчує, що йому не личить вас турбувати.From:Шрі Чинмой,222 тexнiки мeдитaцiї
Sourced from https://ua.srichinmoylibrary.com/medit