Не має значення, у який час протягом дня ви медитуєте, навіть якщо це вечір — на кілька секунд уявіть собі світанкове сонце. Уявіть, що у вашому серці, випромінюючи світло, сходить сонце. Або можете уявити найпрекраснішу, найчистішу квітку, що розквітає у вашому серці, розкриваючи пелюстку за пелюсткою.
Щойно ви побачите світанкове сонце чи квітку, ви відчуєте у своєму серці світло або чистоту. Потім, вдихаючи і видихаючи, ви відчуєте, як світло або чистота у серці зростає. І чим більше світла і чистоти ви відчуватимете у своєму серці, тим яскравішим стане світанкове сонце чи квітка. Потім спробуйте відчути, що ви самі стали ранковим сонцем. Або спробуйте уявити, що квітка чистоти повністю розквітла у вашому серці, і ви стали цією найпрекраснішою квіткою. Саме ваше єство, від стіп до маківки голови — сама квітка. Краса, чистота, аромат квітки — це ви самі.
Від світанкового сонця чи найпрекраснішої квітки, якими ви стали, буде поширюватись краса й випромінюватися світло. Коли поширюються краса і світло, вони входять у тих, хто навколо вас. У такий спосіб можна більше медитувати на серце. Не думайте, що вам треба йти до серця. Просто відчувайте, що ви і є серце.From:Шрі Чинмой,222 тexнiки мeдитaцiї
Sourced from https://ua.srichinmoylibrary.com/medit