_Професор Лінна Дж.Стендиш:_ Чому для Вас існування Бога, Абсолюту, Божественності — це, очевидно, відоме явище й повсякденне переживання, тоді як мені, вченій і лікарю, бракує доказів, щоб говорити, що я знаю чи принаймні вірю, що Бог існує? Я не маю жодної певності у тому, що науковий матеріалізм або матеріалістичний реалізм подає невірне судження про природу реальності. Чому Ви впевнені, а я — ні?

Шрі Чинмой: Шановний професоре, наше людське життя дуже ускладнене. Наше людське розуміння дуже ускладнене. Наше ставлення до реальності дуже ускладнене. А проте ми можемо виявляти взаємоповагу до наших поглядів і переконань. Ви як вчений почуваєтеся у світі науки, як удома. Мені поталанило стати свідомим шукачем Бога. Моє життя цілком присвячене внутрішньому пошуку. Тож Бог, зі Своєї безкінечної Щедроти, благословив мене певним досвідом, що просвітлює і здійснює.

Що стосується науки, є багато речей, у яких я зовсім не обізнаний, і які ви здатні довести мені, якщо я хотітиму присвятити свій час вивченню вашої реальності. Я також зумію довести вам, що Бог існує, якщо ви матимете бажання свідомо та самовіддано присвятити своє життя відкриттю Бога. Ваш Бог-наука і мій Бог-духовність — це та сама Суть. Однак віддані Богові-науці просять конкретних доказів на кожному кроці. А віддані Богові-духовності радше дбають про внутрішні переживання, ніж про безпосередні докази чи фізичну очевидність.

Віддані Богові-духовності не намагаються впевнитися в Існуванні Бога. Їх віра і любов до Бога дозволяють їм відчувати Бога як всюдисущу Реальність. Вони вже почастувалися пресмачним манго і продовжують насолоджуватися його смаком на своє повне й остаточне задоволення. Їх не обходить, чи вірить у манго решта світу. Вони тішаться і задоволені тим, що мають. Їм достатньо внутрішньої присутності Бога. Вони не відчувають жодної потреби, щоби Бог прийшов і постав навпроти них. Вони вважають, що їх внутрішнє щастя, спокій і задоволення від життя — доволі вагомий доказ.

Як вчений, ви, мабуть, хотіли б, щоб я довів вам достовірність мого підходу до реальності, проте я, як люблячий Бога, не проситиму вас щось доводити. Я лише проситиму вас бути задоволеними, а якщо ви вже задоволені тим, що ви маєте і тим, чим ви є, тоді я справді максимально божественно пишаюся вами. Ваше задоволення — це прояв реальності, обраної вами. Моє задоволення — це також прояв реальності, обраної мною. Наприкінці нашої життєвої подорожі ми побачимо, що Бог-Наука та Бог-Духовність — вічно й нероздільно єдині, виконуючи дві різні ролі заради покращення людства та здійснення мети його існування.

From:Шрі Чинмой,Професори-діти — плоди реальності Бога, Центр Шрі Чинмоя, Київ, 2016
Sourced from https://ua.srichinmoylibrary.com/pcg