Природа — це вияв і прояв Бога. Бог — Джерело Природи. Можна сказати, що Природа — це Бог у Його зовнішній Формі. Коли в навколишньому середовищі стається криза, Природа може втратити красу, проте не свою божественність. Навіть коли океан забруднено в численних місцях або ліс перетворився на пустелю, ми не можемо сказати, що Бог покинув цей океан чи цей ліс. Бог завжди залишатиметься і в творенні, і в руйнуванні, тому що Він — поза межами творення та руйнування.
Хіросіма й Нагасакі були зруйновані атомними бомбами. Краса покинула ці два міста, але божественність там залишилася. Тепер ця божественність проявляється в надзвичайно одухотворених храмах спокою, які постали на руїнах. Створена людиною сила, що піддається спокусі зруйнувати світ, неминуче буде зупинена Силою Божого Серця.
Люди-невігласи, які нівечать Природу, не будуть невігласами завжди. У цьому столітті зачинателі війни досягли успіху в своїх нищівних замахах, спрямованих на декотрі країни. Водночас, миролюбні люди, завдяки їхній превисокій мудрості, тепер не дають зачинателям війни досягати успіху так легко, як раніше.
Розум володіє силою руйнування. Серце володіє творчою силою й силою просвітлення. Сьогоднішній розум, що сумнівається та руйнує, завтра підніметься до рівня розуму, що шукає, й до рівня творчого серця. Теперішня жага матеріального задоволення завтра перетвориться на живильне середовище духу.From:Sri Chinmoy,Професори-діти – плоди реальності Бога, Agni Press, 1997
Sourced from https://ua.srichinmoylibrary.com/pcg