Беручи за основу переживання, отримані від батьків у фізичному світі, ми сформували власне уявлення про Бога-Отця чи Бога-Матір. Ми здатні розуміти Бога як саму Ніжність, Любов, Співчуття тощо. Та коли Бог грає явно інакші ролі у Своїй Космічній Грі, ми не можемо цього збагнути. Бог — не Той, кого можна збагнути. Його можна тільки усвідомлювати. Установивши свідому єдність із Ним завдяки численним рокам невсипного й ненастанного стремління, ми побачимо, що кожна Його дія має особливу мету. На фізичному плані ми, можливо, побачимо руйнування. Але на іншому рівні свідомості той самий досвід бачиться як перетворення чи просвітлення конкретних втілених душ. Істинно люблячі Бога, завдяки незмінній любові до Нього, завжди виправдають Його Дії. Це не сліпа віра в Божу Доброту. Це нероздільна єдність з Божою Волею. Той, хто дійсно шукає Бога й любить Бога, знає і відчуває, що Бог-Творець та Бог-Руйнівник — це та сама Суть.
Я можу збудувати будинок, а можу його знести. Коли я будую будинок, люди вітають мене й кажуть, що я молодець. Коли я зношу будинок, вони кажуть, що я свавільний, схильний до руйнації безумець. Але їм не відомо ні те, навіщо я будую, ні те, чому я руйную. Так само Бог створив моє тіло. Хіба Він не має права його знищити, коли така Його Воля? Якщо я маю право щось побудувати, хіба я не маю права зруйнувати це? Може, я хочу знести цей будинок, щоб збудувати кращий. Ваші очі бачать це як акт сліпого руйнування, але, якби ви знали, з яких причин я це роблю, ви б змінили свою думку. На іншому плані це далеко не руйнування. Це лише моделювання та перемодулювання. Бог надає нам певної подоби, а потім Він може захотіти змінити нас, наділивши нас інакшим досвідом та інакшими можливостями.
Той, хто творить, має право руйнувати. Нерозумно говорити, що Бог добрий, коли Він творить, а коли руйнує — поганий. Ми судимо про Всемогутнього Бога відповідно до свого обмеженого, дуже обмеженого людського розуміння. Бог вищий від нашого схвалення чи осудження. Як люди, ми вважаємо, що можемо будувати й руйнувати свою власність, як нам заманеться. Коли Бог створює що-небудь, це — Його власність, то чому ми вважаємо, що Він не має права її знищити?
Коли ми щось будуємо й бачимо, що це нам не до вподоби, ми, ясна річ, руйнуємо його, щоб збудувати краще. Так само й Бог, якщо Він не задоволений Своїм творінням, може спробувати створити краще. Чому ми воліємо дати Йому право тільки на будівництво, тільки на створення?
Ви сприймаєте Бога як Матір. Коли Бог-Мати бачить, що хтось убив одне з Її невинних маленьких дітей, Їй вистачає мудрості сказати: «Моє дитя вбили. Я створю натомість інше, і воно буде незрівнянно краще». Коли Бог-Мати бачить, що її діти гинуть під час війни, повені або голоду, Вона ставиться до цього терпляче. Вона допускає, щоб це трапилося, бо знає, що здатна створити щось значно краще. Коли хтось навідається до мого дому й стане нівечити мій сад, я, можливо, допущу це, знаючи, що я запросто можу посадити нові квіти, нові дерева й зробити свій сад набагато красивішим, ніж він був досі. Так само й Бог-Мати може запросто застосувати Свою божественну Силу, щоб створити досконаліше творіння й дати краще життя тим втіленим душам, яким доводиться передчасно зустрічати смерть у цій інкарнації.From:Sri Chinmoy,Професори-діти – плоди реальності Бога, Agni Press, 1997
Sourced from https://ua.srichinmoylibrary.com/pcg