Отже, творіння Бога не постраждає, якщо шукач вестиме чисте, суто духовне життя. Якщо він прийме целібат найвищого рівня, то у світі не станеться скорочення населення, бо наразі не кожен приймає духовне життя. Часто трапляється, що в одній сім'ї не всі брати і сестри шукача цікавляться духовним життям. Нехай населення світу залежить від тих, що не ведуть духовного життя. Хто плекає стремління, той, передусім, має думати про усвідомлення Бога. На землі більше, ніж достатньо людей, які подбають про питання народжуваності, а шукач дбатиме про питання свого усвідомлення Бога.
Сорок років тому духовного Вчителя запитали, як вплине чисте духовне життя на населення світу. Вчитель розгнівався. Він сказав своїм учням: “Якщо замість того, щоб думати про Бога, вам потрібно думати про це, то чого ви сидите в моєму ашрамі? Ставте мені запитання, які допоможуть вам саме в духовному житті. Ви прийшли сюди для того, щоби стати дітьми Бога, а не для того, щоб народити власних дітей”.
Як духовні шукачі, так і ті, що не приймають духовного життя, повинні пам'ятати, що кожна дитина, яку приводять у світ, — це величезна відповідальність. Кожна душа — це іскра божественного Світла. Коли батьки приводять дитину у світ, Бог покладає на них відповідальність божественно дбати про неї. Якщо вони не виконують цього обов'язку, то вони завдають шкоди не лише дитині, а й псують свою карму, не виконуючи Волю Бога. Отже, для тих, що досі відчувають потребу потурати діяльності нижчого віталу, але не бажають брати відповідальність за піклування про дітей, краще застосовувати певні методи контролю народжуваності. Це не спричинить небезпечного падіння народжуваності у світі. Всі душі, які хочуть і потребують реінкарнації, завжди матимуть таку можливість.
Для шукача вміння контролювати свої емоції — це основне в духовному житті, але цього не досягти силоміць. Божественна чистота всередині нас проводить очищення повільно й помірно. Шукач не може очистити свої емоції за будь-що. Йому слід застосовувати систематичний духовний метод, а для цього потрібне стремління. Коли шукач плекає стремління, коли полум'я стремління здіймається догори, воно очищує внутрішню і зовнішню природу шукача. Автоматично він одержує життя самодисципліни. А якщо він спробує силоміць отримати дисципліноване життя, то він завдасть шкоди своєму фізичному й розумовому здоров'ю.
Якщо той, що плекає стремління, хоче досягнути чи усвідомити найвищу Істину за один день, то він припускається помилки. Кінець кінцем, це внутрішнє знання. Щоб отримати зовнішнє знання, яке є порівняно простішим, студент проводить у школі двадцять або й більше років. Щоби отримати духовне знання, внутрішній студент повинен присвятити внутрішньому навчанню значно більше років. Якщо хтось гадає, що він зуміє взяти під контроль свої емоції за мить чи усвідомити Бога за кілька годин, то він просто обманює себе. Існують певні методи, які слід застосувати. Їх замінити чи обійти не можливо. Якщо хтось може медитувати рано-вранці, між третьою й четвертою годинами, він отримуватиме величезне натхнення й матиме змогу бігти дуже швидко. Але це не означає, що він, медитуючи щодня о цій порі, усвідомить Бога за тиждень. Це не можливо.
Регулярна, щира й одухотворена медитація — це єдиний спосіб мати справді дисципліноване життя. А перед медитацією слід практикувати зосередження. Коли хтось зосереджується, він стає божественним героєм. Він ступає на поле битви життя і входить у світло, де немає ні сумніву, ні страху. Страх і сумнів переможені зосередженням. Відтак, поринувши глибоко в медитацію, він отримає впевненість, внутрішню впевненість та запевнення. Врешті-решт, коли він споглядатиме, він увійде в ціль і перетвориться на ціль. Він стане самою ціллю. Це — усвідомлення Бога. Тут скінченне зливається з Нескінченним і стає одним цілим із Нескінченним. Тут божественний люблячий та Всевишній Любий стають одним, неподільним.
From:Sri Chinmoy,Чистота — молодша сестра божественності, Agni Press, 1974
Sourced from https://ua.srichinmoylibrary.com/pd