Потрібно мати чистоту в усьому своєму бутті. Якщо ми не маємо чистоти, то не можемо розширитися. Сама чистота може вирішити дев’яносто дев’ять відсотків наших життєвих проблем.
Ми вважаємо чистоту чимсь дуже делікатним, жіночним, що можна розкришити. Однак чистота не є ні делікатною, ні жіночною. Це щось міцне, динамічне й потужне. Якщо ми усвідомлюємо динамічну властивість чистоти, то ми можемо справді творити нове життя кожної миті нашого земного існування.
У нашому внутрішньому житті стремління не може бути нічого важливішого за чистоту. Ця чистота має прийти від душі й оселитися в серці на постійно. Потім із серця вона має проникнути в розум і стійко там перебувати. Від розуму чистота має поширитися на вітал. Там є найбільша потреба чистоти. Якщо у віталі немає чистоти, то жодна божественна властивість не зможе стабільно діяти у нашій природі. Якщо хтось бажає мати у своїй свідомості постійні спокій, світло і благодать, то чистота є абсолютно необхідною.Щодня ми міркуємо й діємо. Дія ніколи не може бути відокремлена від нашого внутрішнього розуміння. Маючи щось всередині себе, ми неодмінно проявимо це певним чином зовні. Якщо я маю нещирість всередині, то покажу її зовні; я житиму в домі нещирості. А якщо всередині себе я маю щирість, то я й житиму в домі щирості. Нечистота містить у собі нещирість, сумнів та всі інші негативні способи мислення й неодмінно позначається як на нашій зовнішній поведінці, так і на нашому внутрішньому прогресі.
Вам слід прагнути чистоти у грубому фізичному. Яким чином це зробити? Завдяки завжди піднесеній молитві та постійному внутрішньому благанню про світло. Світло й темрява не можуть бути разом, це не можливо. Так само й чистота та нечистота не можуть бути разом. Молячись про чистоту, ви повинні відчувати, що, насправді, вам потрібне світло. І не слід просто, наче папуга, повторювати слово чистота. Потрібно медитувати на трансцендентальне Світло. Коли світло зійде у ваш емоційний вітал та фізичне тіло, то автоматично й спонтанно воно очистить свідомий, надсвідомий та несвідомий світи всередині вас.
Будь ласка, моліться й медитуйте на внутрішнє світло, вище світло, аби воно змогло ввійти у вашу систему й просвітлити вас. Спочатку світло очистить, а потім просвітлить вашу свідомість, яка зараз несвідомо виражає фізичну дійсність — світ спокуси, розчарування і краху. Вам слід увесь час звертатися до світла, щоб воно зійшло в тіло, яке не має стремління. Серце плекає стремління, тож вам наразі не потрібно хвилюватися про нього. Саме ваше фізичне потребує докорінної трансформації, а для цього необхідна чистота. Чистоту у фізичному можна встановити лише завдяки принесенню згори світла у фізичну та нижчу вітальну свідомість, особливо в ділянку нижче пупа.
У повсякденному житті ми доволі часто перетинаємося з людьми та місцинами, що дуже нечисті. Йдучи вулицею, духовна людина може відчути в певному місці величезну нечистоту, де звичайна людина, мабуть, нічого не помітить. Для звичайної людини всі місця по суті однакові. А духовна людина знає, що чистота та нечистота дуже широко коливаються від місця до місця й від людини до людини. Так що те, що ви кажете, — абсолютна правда. Запросто можна зазнати нападу нечистоти інших. Єдиний спосіб запобігти цьому — насичуватися енергією сили душі. Сила душі — завжди на варті й легко може прийти нам на допомогу.
Нам слід звертатися до чистоти за допомогою стремління й медитації на фізичне, вітал і розум. Відтак ще залишаються серце і душа. Душа чиста завжди; серце інколи буває нечистим, якщо його заполонить нечистота віталу. Проте, коли серце має вільний доступ до чистоти душі, воно володіє незмірною чистотою. Світло душі потрібно якомага частіше приносити в серце.
Установивши чистоту в фізичному, треба відчувати, що ця чистота має бути постійною. Протягом місяця ми можемо бути абсолютно чистими в розумі, віталі й фізичному, проте, якщо немає постійності, то невдовзі чистота зникне цілком. Нам потрібне те, що триває незмінно. Спочатку ми отримуємо тимчасову пробу чистоти. Отримавши чистоту на п'ять хвилин, ми пізнаємо, що вона існує. Згодом, коли через кілька днів чи кілька годин ця чистота зникає, ми відчуваємо всередині себе голу пустелю. Якщо ми прагнемо мати постійну чистоту, то слід поринути всім серцем у життя стремління. Коли ми хочемо мати щось тривале, потрібно медитувати на душу — не заради її очищення, а заради поширення її світла на все наше єство. Медитуючи на душу, слід молитися Внутрішньому Керманичеві або душі, щоб вони наділили нас тривалою чистотою в серці. Ми приносимо чистоту душі в серце, а звідти вона проникає в розум. Далі чистота досягає віталу, а потім — тіла. Ми розпочинаємо з короткочасного проблиску чистоти. Отримавши трохи чистоти, ми дістаємо натхнення, наснагу. Ми відчуваємо, що маємо щось справжнє, хоч і непостійне. Навіть тимчасова чистота дарує нам радість. Відтак ми старатимемося отримати ще більше радості, досягаючи чогось постійного. Розпочинаючи навчання з чогось простого, ми дістаємо натхнення й крок за кроком здійснюємо прогрес. А якщо нас у дитячому садку почнуть навчати того, що вивчають студенти коледжу, ми, ясна річ, злякаємося, занепадемо духом і цілком розгубимося. Спочатку слід пробувати працювати над нескладними проблемами — відтак ми зуміємо застосувати набуті навики для розв'язання складніших питань. Розв'язуючи прості проблеми, ми отримуємо радість. Наша радість підготовлює нас до складних проблем.Перебуваючи у звичайному світі, ви уявляєте здійснення бажання у формі задоволення. Ось чому ви отримуєте певну радість від намагання виконати свої бажання. Втім, коли ваш розум проникає у фізичне чи в бажання нижчого віталу, вас спіймано. Ви потрапляєте просто у пащу зажерливого тигра. Зосередившись на бажанні, ви внутрішньо відчуєте, що там немає світла ні на початку, ні вкінці, ні посередині. Від початку й до кінця там — суцільна темрява, а темрява означає відсутність божественної задоволеності.
Для шукача на землі вкрай потрібна річ — стремління. А хто не плекає стремління, той найбільше жадає здійснення своїх бажань. Потрібно відчувати, що ваше насущне — це стремління, а не бажання. Звичайна людина, яка не дбає про стремління, і навіть та, що сповідує моральні принципи, має потребу бажання, бо вона поки що неспроможна вийти за рамки задоволення. Однак, загрузнувши в болоті бажань, рано чи пізно людина відчуває, що всередині бажання — розчарування, а в розчаруванні — руйнація.
Щирий шукач дістає велике божественне задоволення від свого стремління. Він відчуває істинне задоволення, щойно розпочавши плекати стремління. Істинне задоволення приходить тому, що стремління здатне свідомо й одухотворено ототожнитися з найдальшим куточком земної кулі, з найглибшим і найсокровеннішим буттям, з найвищим трансцендентальним Я. Відчувши реальну потребу стремління, ви побачите, що фізичні, ментальні бажання та бажання віталу припинили стукати у двері вашого серця.
Щомиті потрібно прямувати до мети. Якщо ви хочете зосереджуватися й медитувати на сонце, що сходить рано-вранці, то вам слід повернутися обличчям на схід, а не в іншому напрямку. Коли ви дивитеся на захід, а біжите на схід, ви спотикаєтеся. Якщо хочете мати певність щодо своєї мети усвідомлення Бога, то не слід озиратися назад чи навколо, а слід дивитися тільки на світло. Побороти бажання можна лише стрімким рухом до світла. Не думайте про бажання, думайте тільки про стремління. Щодоби у вашому розпорядженні є двадцять чотири години. Якщо ви проводите півгодини, годину чи дві в думках про фізичні бажання, то будьте цілком готовими проводити принаймні втричі більше часу у свідомому стремлінні. Інакше ви не зможете досягнути значного прогресу. Будьте внутрішніми бігунами і старайтеся долати всі перешкоди, які трапляються на вашому шляху. Якщо ви мчатимете вперед з одностайною рішучістю, то обмеження й бажання зникнуть з вашого життя. Стремління — це єдина відповідь. Благайте. Ви благаєте, щоб мати зовнішні речі; про внутрішні речі ви також можете благати. Якщо зможете благати щиро, то отримаєте духовний злет.
```
Коли я думаю, я тону.Коли я обираю, я втрачаю.
Коли я зову, я літаю. ```Щоразу, коли до вас приходить думка, щоразу, коли будь-яка ідея проникає у ваш розум, будь ласка, старайтеся побачити, чи ця думка розширює вашу свідомість, чи вона зв'язує вас. Коли з'являються певні думки чи емоції, будь ласка, старайтеся проникнути в них і побачити, чи не спонукають вони вас заволодіти чимсь або кимсь. Якщо це так, то вам слід знати, що ці думки небожественні. Коли ми намагаємося заволодіти кимсь, ми раптом виявляємо, що той чи та вже заволоділи нами. А якщо думка божественна, ми не намагаємося володіти кимсь, ми стараємося всіх просвітлювати й визволяти, тому що божественне — безмежне, нескінченне.
Духовний Учитель бачить своє минуле, теперішнє й майбутнє. Він свідомий того, що колись мав ті самі труднощі, які мають його учні зараз. Він свідомий щодо слабкостей, які були йому притаманні дві, чотири чи шість інкарнацій тому. Вчитель знає, що його учням важко долати бажання й, ототожнюючись із ними, він виявляє їм своє співчуття. Проте його співчуття не чекатиме невідомо скільки. Його співчуття діятиме динамічно. Вчитель скаже своїм учням: “Погляньте, ось шлях. Сотні літ тому я почав плекати стремління й на сьогодні досягнув своєї мети. Тепер ви, людоньки, також розпочинайте плекати стремління. Ви теж досягнете мети”.
Учитель не просить учнів робити те, на що вони не спроможні. Якщо він каже учневі: “Ти повинен контролювати свої чуттєві насолоди, ти маєш покласти край чуттєвому життю”, то він знає, що цей учень, попри всі його найгірші схильності, здатен зробити це. Вчитель знає, що його учень справді готовий усім серцем поринути у справжнє духовне життя й досягнути Нескінченності, Вічності й Безсмертя.
Психічна сутність — це безсмертне дитя всередині нас. Це представник душі. Психічна сутність здатна вести нас до найвищого, найчистішого, у Вічність. Психічна сутність — всередині нашого серця. Це суцільна чистота, суцільне світло, суцільний захват. Спочатку ми ловимо проблиск психічної сутності й поступово входимо в її царину. Кінець кінцем, ми граємося і спілкуємося з психічним. З психічним ми робимо все, що можна робити зі земними дітьми. Коли ми переживаємо єдність із психічною сутністю, це вселяє нам відчуття, що ми — не лише, воістину, діти Бога, а й, безперечно, одного дня усвідомимо Бога й станемо Богом. Ось що ми отримуємо від психічної сутності.
Замість того, щоб бути агресивним, вітал повинен стати динамічним. Йому слід підбадьорювати інших і надихати замість того, щоб контролювати чи руйнувати. Вітал має казати: “Не марнуйте дорогоцінний час. Уставайте й робіть щось хороше для себе, для людства”.
Ясний, чистий і божественний розум, просвітлений світлом душі, стає далекосяжним. Він каже: “Ніщо не може зв'язати мене. Я нікого не підозрюватиму, я нікого не применшуватиму. Навпаки, я розширю свою свідомість і допоможу іншим розширити їхню”.
Якщо ми практикуватимемо духовне життя, то отримаємо таке активне тіло, такий динамічний вітал і просвітлений розум. Якщо ми не приймаємо духовного життя, то нам доведеться задовольнятися сонним тілом, агресивним руйнівним віталом, обмеженим розумом, що жадає сумніватися, критикувати й підозрювати самого себе й цілий світ.
Зробити фізичне зовні охайним — доволі легко. Але слід очистити також і вітал та розум. Очистити вітал можливо лише за допомогою внутрішнього стремління. Очистити розум можна лише завдяки плеканню думок, які сприяють розширенню. Думка, яка зв'язує нас, ніколи не буває чистою. Якщо думка поширюється від індивідуума на людство й на цілий всесвіт, вона негайно робить нас чистішими. Що більше ми можемо розширитися, то легше нам досягнути чистоти. Коли чистота придушується, вона помирає, а коли вона розширюється, то збільшується її сила. Для того, щоби отримати чистоту віталу й розуму, нам потрібно дослідити свої внутрішні відчуття, внутрішні помисли й ідеї. Щойно думка проникне в наш розум, ми повинні визначити, чи вона чиста, чи ні. Нечиста думка не лише зв'язує нас, а й її спроможність дуже відносна. Хоч вона й руйнівна, руйнація, яку вона спричинює, обмежена. Чиста думка — це думка, яка розширює себе і нашу свідомість. Їй властива безмежна сила.
Є ще один процес, за допомогою якого ми можемо очистити свої духовні нерви, це — просвітлення та преображення. Як просвітлити ці тонкі нерви? Стремлінням. Як преобразити їх? Поступовим просвітленням. Стремління — немов палке полум'я, що здіймається вгору до найвищого. Здіймаючись увись, воно просвітлює нашу темряву, нечистоту й усе, що належить просвітлити всередині нас. За допомогою палаючого полум'я стремління, що є глибоко всередині нас, ми можемо очистити все наше внутрішнє і зовнішнє буття. Стремління — це найпотужніший, найбезпосередніший та найефективніший спосіб просвітлити нашу темряву й наділити нас чистотою. Для стремління потрібно зосереджуватися й медитувати. Якщо ми будемо зосереджуватися й медитувати, то наше стремління динамічно зростатиме всередині нас. Для того, щоб добитися очищення, ми входимо у світ стремління. Саме стремління може доставити нас до найвищого, найглибшого, найдальшого. Стремління щосекунди може творити всередині нас дива.
“Вийти за межі” — дуже гучно звучить. Як же нам вийти за межі своїх бажань чи чуттєвого життя? Ми можемо зробити це за допомогою стремління. Потрібно з'ясувати для себе, що означають ці слова. Якщо ми житимемо у стремлінні, що весь час здіймається догори, то воно підніме і нас. Відтак наші почуття очистяться автоматично і стануть керованими; почуття чи емоції буде подолано. А що трапиться, якщо ми житимемо у постійних бажаннях? На передній план вийдуть почуття, прагнучи поживи. Ми маємо мільйони банальних безглуздих бажань, які намагаємося здійснити. Коли почуття отримують поживу, вони стають сильнішими і можуть упіймати нас. У такому разі нам ніколи не вийти за їх межі. Якщо ми весь час годуватимемо почуття, то яким чином зможемо тримати їх під контролем?
А що діється, коли ми застосовуємо лише придушення? Ми ступаємо на негативний шлях. Ми намагаємося силоміць подолати почуття. Однак, застосовуючи силу, ми ніколи не матимемо радості ні у своєму житті, ні в житті інших людей. Пригнічуючи, вбиваючи бажання віталу, ми ніколи не отримаємо радості. Істинну радість ми отримаємо лише тоді, коли скеруємо на них потік просвітлення. Взяти під контроль почуття можна лише за допомогою їхнього преображення, а спосіб їхнього преображення є лише один. Це — постійне щире стремління. Це єдиний спосіб.
Проте ці методики годяться лише для початківців. Настане день, коли вам доведеться дивитися на жінок розплющеними очима, і, завдяки своєму внутрішньому досвіду, внутрішньому усвідомленню, вийти за межі почуттів чоловіка й жінки. Є лише одна універсальна Свідомість: немає ні чоловічої, ні жіночої. Одна й та сама свідомість протікає у двох різних формах. Це відчуття можна розвинути лише у нашому внутрішньому зростанні. Це дуже високий рівень. Наразі ми, можливо, не відчуваємо єдності з власними кінцівками. Якщо я можу штовхнути ядро правою рукою дальше, ніж лівою, то я надаю перевагу правій руці, а ліву ігнорую. Я бачив чимало атлетів, які проклинали свою ліву руку, бо їм була потрібна допомога лівої руки, хоч ліва не така сильна, як права. Якщо ми не відчуваємо єдності навіть зі своїми двома руками, то яким чином ми можемо відчути єдність з іншою особою? Завдяки стремлінню та внутрішньому духовному розвитку все творіння стає нашим. Відтак труднощі не виникають.
Наразі сексуальне життя — це майже загальна потреба. Це проблема не лише Америки, Індії чи Європи. Якщо є бажання подолати її, то спосіб існує, це — стремління. А ненавидіти чи засуджувати винятково Америку — несправедливо. Якщо це хвороба, то це всесвітня хвороба. Якщо це потреба, то це загальна потреба для тих, хто свідомо не розпочав долати свої недосконалості й обмеження. Великий індійський свамі Вівекананда також схилявся до думки, що американці геть нечисті, всі вони — тварини. Проте Америка була першою, хто прийняв його світло, коли він прибув до Чикаґо, щоби взяти участь у Парламенті Релігій, а Індія його не визнавала.
Очищення має йти пліч-о-пліч зі стремлінням. Якщо маєте намір чекати на очищення до того, як розпочнете плекати стремління, то вам доведеться чекати вічність. Ніхто не буде чистий доти, доки не очиститься за допомогою одухотвореного стремління. Якщо хтось вважає, що мусить бути чистим аби наважитись вимовити ім'я Бога, то він помиляється. Лише тоді він отримає трохи чистоти, коли вимовить ім'я Бога. Коли він матиме чистоту, то, якщо він повторюватиме ім'я Бога, його стремління ставатиме глибшим й інтенсивнішим. Стремління і очищення йдуть пліч-о-пліч. Стремління збільшує чистоту, а чистота збільшує стремління. Це служіння обопільне.
У стремлінні нам слід знати, яка наша мета. Потрібно знати, як високо ми хочемо зійти. Для дитини кілька футів — це дуже високо, для дорослої людини — доволі низько, а для пілота, який веде літак, це не є висотою. Коли підіймається наше стремління, воно сягає непорівнянно вище, ніж може злетіти будь-який літак. Якщо ми хочемо вести звичайний спосіб життя й мати лише трішки стремління, це допустимо. Ті, що мають невелике стремління, перебувають у кращому становищі, ніж ті, що не мають його зовсім, бо вони принаймні стараються отримати трохи світла. Протягом якогось часу ці люди перебувають у світлі, а ще протягом якогось часу — в темряві. Вони — наче немовлята. Їхня спроможність дуже обмежена. Водночас є ті, що бажають перебувати у світлі протягом двадцяти чотирьох годин на добу. Тим, що хочуть торкнутися Найвищого, не обійтися без фізичного утримання. За все доводиться платити певну ціну. Що вище ми піднімаємося у стремлінні, то більшим є наш захват. Шукачеві слід знати, чого він хоче. Якщо його остаточна мета — Найвище, то поступово він повинен відмовитися від сексуального життя. Але якщо він одразу цілком припинить сексуальне життя, то отримає суворий вирок. Внутрішнє очищення має відбуватися поступово.
Якщо ми займалися чимсь протягом багатьох років, а потім враз припиняємо, то ця раптова зміна може позначитися на стані нашого здоров'я. А якщо ми зробимо це поступово, то побічних наслідків не буде. Впродовж століть у минулих інкарнаціях ми потурали сексу. Потім ми почали плекати стремління, бажаючи дійти до Найвищого.
Коли ми отримаємо внутрішні переживання, все наше єство наповниться захватом і екстазом. Відтак ми побачимо відмінність між фізичним та духовним життям, між справжньою їжею й болотом. Дітьми, ми, бувало, брали до рота глину, каміння й усілякі небожественні речі. Тоді ми вважали, що це найсмачніша їжа. Та, підрісши, ми їли тільки те, що належить. Також і в духовному житті, допоки ми — діти, ми насолоджуємося небожественними речами. Проте, підростаючи, ми бачимо, що всі ці захоплення — цілком нечисті й небожественні. Відтак ми готові відмовитися від них.
Людське розмноження — це один зі способів принести людське життя на землю. У вас склалося враження, що, коли б кожен припинив сексуальне життя, то жодна душа не змогла б прийти на світ. На жаль, вам не відомо, що існує чимало душ у вітальному, інтуїтивному та інших світах, які можуть прийти без цього процесу. Духовні Вчителі бачать це у внутрішніх світах. Ці душі набуватимуть людської форми, не проходячи через звичний процес. Через кілька століть ви самі побачите, що це відбувається.
Ви знаєте, що колись ми всі були у тваринному царстві. Ми були тваринами всіх видів. Однак тепер, коли ми всі стали людьми, хіба всі тварини зникли? Ні! Ми стали людьми, проте досі ми бачимо навколо себе тварин. Наша еволюція пройшла довгий шлях, і тепер ми перебуваємо у процесі усвідомлення Бога. Втім, є люди, які усвідомили Бога тисячі років тому, які тепер є обоготвореними суперлюдьми, преображеними особами. Коли вони з'являються на світ, ви можете бачити таку саму відмінність між ними та звичайними людьми, які не плекають стремління, як ми бачимо зараз між нами й тваринами, якими ми колись були. Якщо особа, яка отримала усвідомлення, показала б вам свій внутрішній світ, свій внутрішній Спокій, внутрішнє Світло, внутрішню Силу, то ви б побачили безмірну різницю між собою й нею.
У майбутньому душі з'являтимуться на світ, не проходячи через процес людського розмноження. Творіння Бога, що вічно перевершує себе, ніколи не припиниться. Якби ви володіли здатністю увійти у найвищий стан медитації, ви б зуміли побачити майбутнє і те, як душі приходитимуть на землю у майбутньому. Наразі ви здійснили прогрес — ви стали людиною. А колись давно ви були твариною. Неймовірна різниця між твариною та людиною — це немов різниця, яку ви побачите між людьми, що є зараз на землі, та божественними людьми, що житимуть на землі в прийдешньому.
Нерозумно старатися звести всі людські та божественні імпульси у так зване сексуальне русло. Коли ми вступаємо в духовне життя, саме наше стремління здатне живити й підтримувати нас, привносячи в наше життя світло свідомості. Відтак ми інакше ставимося до всіх переживань. Життєві пригоди ми свідомо розглядаємо у світлі душі замість того, щоб змальовувати їх як проблеми, які потрібно весь час розв'язувати.
Дехто з вас дуже прикро розчаровує мене своїми емоційними проблемами у віталі. Будь ласка, старайтеся очистити свій вітальний світ. Я буду дуже пишатися кожним із вас, коли побачу очищення вашого віталу. Мене розпиратиме божественна гордість за те, що мої духовні діти — по-справжньому чисті.
Якщо не буде зусилля перетворити емоційне життя віталу на пречисте духовне життя, то вся ваша духовна діяльність буде таким собі самообманом, а в самообмані немає усвідомлення Бога. Чимало так званих шукачів вважають, що можуть обманути свого духовного Вчителя. Вони вдають із себе пречистих непорочних дів та найсуворіших целібатів. Але Бог наділив істинних духовних Учителів третім оком, яке цілком відкрите. Їм завжди відомо про недосконалості й хиби шукачів.
Якщо ви можете перетворити свої вітальні емоції на божественну радість, то така божественна емоція — хороша. Якщо ви використовуєте свої емоції задля насолоди чи самопотурання, то ви руйнуєте своє внутрішнє життя. А якщо ви використовуєте їх задля внутрішньої рішучості, самовизволення, в такому разі емоція — це превелика сила всередині вас. Будь ласка, використовуйте її як вашого внутрішнього помічника.
Іноді інші можуть скаржитися на вашу поведінку, бо ви робите те, що вони самі хотіли б робити, але не наважуються. В такому разі вони скаржаться через заздрощі. Але в деяких випадках заздрість не причетна. Люди просто слабкі; вони ще не мають сили й стійкості у стремлінні, тож їхня свідомість та стремління знижуються, коли вони бачать, як їхні друзі цілуються чи обіймаються, чи просто торкаються одне одного. Юнак може докладати зусиль, щоб контролювати своє життя віталу, і хоч ви, можливо, перебуваєте вище, ніж він, ви можете знизити його свідомість і заново збурити його вітальне життя. З вашого боку це дуже погано. Якщо те, що ви робите, зменшує натхнення і стремління деяких ваших духовних братів і сестер, то ви повинні припинити це з доброти, любові й поваги, яку ви до них відчуваєте.
Фізичний обмін любов'ю між дівчатами є дуже нездоровим, що правильно вважати й щодо хлопців; те саме стосується чоловіків, які виявляють свою прихильність чужим жінкам, та жінок, які виявляють свою прихильність чужим чоловікам.
Хто просив його допомагати їм? Тільки його его. Жінки прийшли до нього не для того, щоби він вирішував їхні проблеми, пов'язані з нижчим віталом та сексом, а щоби він допоміг їм впоратися з хвилюваннями і тривогами. Декотрі люди є щирими у своїх спробах допомогти іншим, але вони не знають, що тієї миті, коли вони спробують допомогти комусь і зцілити його, вся недосконалість пацієнта прийде і нападе на них. Відтак вони пропали, цілком пропали. На щастя, цей учень був досить щирий. Він привів до мене обох пацієнток, і тепер проблеми розв'язано.
Коли ми відокремлюємося від того, хто скоїв щось неправильне, й отримуємо від цього задоволення, на передній план виходить наше почуття вищості. Лише тоді ми станемо одним цілим із самим простором, коли матимемо справжнє почуття внутрішньої єдності. В такому разі жоден страх, жоден сумнів, жодна заздрість, жодна тривога, жодні обмеження не проникнуть у нас.
Коли ми переживаємо справжню радість, ми можемо відчути, що Бог задоволений нами. Наша радість — найбільше досягнення Бога. Коли ми почуваємося нещасними, жалюгідними і пригніченими, ми надаємо притулок небожественним, ворожим силам. А будучи по-справжньому щасливими, ми можемо відчути, що щось даємо Богові. В отриманні цього дару від нас — найглибша радість Бога.
Також ви можете виражати й проявляти любов у фізичному світі за допомогою чистої медитації. Перебуваючи у своїй найглибшій медитації, старайтеся відчувати свою пречисту любов. Відтак подумайте про того, кого ви любите. Зосереджуючись на ньому, ви зможете влити в нього свою чисту божественну любов. Ви можете проявляти любов у фізичному світі, дивлячись на людину очима своєї душі.
У людському житті ми знаходимо як бажання, так і стремління. Не можна ставити бажання на той самий щабель, що й стремління, бо це — цілком відмінні явища. В бажанні завжди є напруження, страх і тривога. Ми бажаємо чогось, але водночас відчуваємо, що наше бажання не буде виконано, тому що ми не варті цього. А стремління — це велика радість і великий захват. Поки ми перебуваємо на землі, нам слід усвідомлювати, чого ми прагнемо: розширення свідомості чи возвеличення его. Спляча людина бажатиме, а той, що прокинувся, плекатиме стремління. Необхідність бажання існуватиме на землі доти, доки ми дбатимемо про світ більше, ніж про Нескінченність, Вічність і Безсмертя.
На землі діють як бажання, так і стремління. Але настане день, коли весь світ зміниться. Відтак не буде ні необхідності бажання, ні потреби стремління. Тут, на землі, не буде нічого, окрім божественного прояву Небес. Коли ми справді плекаємо стремління зі внутрішньою спонтанною спонукою душі, ми бачимо, що саме наше стремління містить у собі Божу підтримку, Боже схвалення і Боже здійснення.
Подібним чином і в духовному житті душа спочатку ставиться терпляче до всього, що діється. Тіло, вітал і розум — це неслухняні члени сім'ї. Вони кепкують над душею і не слухаються її. Тіло, вітал і розум — немов нечемні діти, що не хочуть умиватися. Вони стоять біля ванни, але, гадаючи, що вода дуже холодна й неприємна, не хочуть у неї заходити. Чемні діти заходять у ванну самостійно і вмиваються як слід. Тож мати дуже тішиться ними. Протягом якоїсь пів години вона спостерігає за тим, що чинять нечемні діти, і, збагнувши, що вони не мають наміру заходити у ванну з власного бажання, сама ставить їх туди і змушує умиватися.
Душа також чекає протягом певного часу. Всередині душі перебуває Воля Всевишнього й безмежне Боже Світло, проте душа чекає, коли проб'є її час. Настає пора, коли божественна Воля виражається крізь душу, але спочатку душа діє як свідок. Вона спостерігає, хто є хорошим, а хто — поганим. Душа вітає хороших і божественних членів сім'ї, які слухаються її. Їм вона каже: “Біжімо разом”. Щодо поганих членів сім'ї, які навмисне створюють проблеми, душа звертається до Всевишнього. Одного дня Всевишній каже: “Пора показати твоє божественне світло у твоїй божественній владі”. Для душі це — Час Бога, щоб розвіяти тисячолітню темряву в людській свідомості.
Коли ми живемо у світі бажання, нашим потребам і жадобі немає кінця. Ми постійно зв'язуємо себе, благаючи про особливі результати наших стосунків із близькими й рідними. Бажання завжди приводить нас до однієї точки — нашого фізичного тіла. Як звільнитися з цієї тюремної камери? Лише завдяки стремлінню. Якщо ми прямуватимемо дорогою стремління, воно скаже нам, що ціль та шлях — одне. Ціль — це нескінченне, вічне Блаженство, а шлях — це шлях стремління.
А як звільнитися від бажання плодів дії? Коли ми трудимося, ми, звісно, хочемо мати результат. Вважаючи, що це ми щось робимо, ми благаємо про результат. А коли ми відчуваємо, що працюємо не ми, тоді ми не переймаємося результатами. Коли ми відчуємо, що хтось інший трудиться чи навчається, результат нас не хвилюватиме. Так що відчуваймо, що в нас і крізь нас трудиться хтось інший. Хто це той інший? Це Бог. Якщо Діяч — Бог, то саме Йому належить думати про результат. Найлегший спосіб звільнитися від бажання плодів дії полягає в тому, щоб відчувати, що діячі — не ми; що єдиний Діяч вовіки — це Бог, і Він діє в нас і крізь нас; отже, результати — це Його діло.
Будь ласка, старайтеся грати роль свідомого інструменту чи каналу, щоби Божественне діяло в вас і крізь вас. Потрібно відчувати, що Бог — нескінченний, а ми — діти Бога. В такому разі ми ніколи не задовольнимося, якщо та допоки не станемо тим, що Він має, й тим, чим Він є. Якщо ми пам'ятатимемо, що нескінченне Світло, нескінченне Блаженство й нескінченна Сила, якими володіє Бог, зрештою, стануть нашими, бо це наше право з народження, наша божественна спадковість, то ми вирушимо в подорож до інакшої цілі. Ця подорож — подорож стремління. Таким чином ми зможемо уникнути плачу за плодами дії.
Часто люди вважають, що можуть вести в нашому духовному Центрі романтичне життя так, як їм подобається, оскільки знають, що Ґуру — саме Співчуття. Але над Ґуру є Дехто, Хто називається Всевишній, Хто не дозволяє мені потурати таким речам.
Як ваш духовний лідер я змушений нагадувати всім вам, аби ви не забували, навіщо ви прийняли цей шлях. Центр Шрі Чинмоя існує для усвідомлення Бога і проявляння Бога, а не для романтичного життя. Якщо ви хочете звичайного життя, то маєте повну свободу шукати собі друзів поза Центром. Але не приходьте сюди аби знайти душевного друга. Я не зможу забезпечити вам це. Я прийшов у світ лише для того, щоб доставити вас до вашої цілі, а не для того, щоби знайти вам чоловіка чи дружину.
Якщо ви бажаєте вспутити у подружнє життя, я лишатимуся назавжди вашим духовним Батьком, допоки ваше стремління задовольнятиме мене. Але ви повинні радувати своїм стремлінням Всевишнього у мені. Ви не зможете порадувати Всевишнього у мені, якщо перекладатимете на мене провину за все, що ви чините неправильно у своєму житті віталу, чи вважатимете мене відповідальним за свої любовні справи. Якщо ви сподіваєтеся, що я нестиму відповідальність за ваше неконтрольоване вітальне життя, то ви будете розчаровані.
Молодим подружжям я раджу рости духовно повільними, поступовими й несхибними кроками. Через кілька років шлюбу чи після народження одного чи двох дітей стосунки між чоловіком та дружиною повинні змінитися на стосунки брата і сестри. Якщо вам справді потрібен Бог передусім та понад усе, то ви маєте відчувати, що всі чоловіки — ваші брати, а всі жінки — ваші сестри. Ті, що досі є активними в романтичному світі, мають спочатку відчути відмінність між задоволенням, яке вони отримують від романтичного життя, та задоволеністю, яку вони дістають від стремління душі. Відтак їм слід формувати своє зовнішнє життя зі внутрішнім стремлінням. Найважливіше — старатися радувати Всевишнього в мені.
Це все я розповідаю вам зі суто духовного погляду. Перед тим як відхилити звичайні людські стосунки, ми маємо досягти певного рівня. В Індії учні часто приходять до Вчителя, кажучи, що у звичайному людському союзі немає радості. Ті самі учні потім вступають у глибше духовне життя й отримують вищу радість і пречистий захват від внутрішнього союзу з їхнім Любим Всевишнім. Захват і задоволення — це два різні явища. Якщо хтось піклується про внутрішнє духовне життя, він отримує захват. Якщо хтось піклується про звичайне людське життя, він отримує задоволення. За задоволенням неодмінно настане розчарування, тому що в задоволенні немає постійного здійснення. А захват є сам собою здійсненням. Цей захват ми отримуємо лише в духовному союзі з Божественним, нашим внутрішнім єством. Нам слід знати, чого ми хочемо. Якщо ми хочемо задоволення, то для цього, до певного часу, достатньо союзу між чоловіком та жінкою. А якщо ми хочемо захвату, який є нектаром Безсмертя, який є безсмертним Блаженством, то нам слід ступити на шлях духовності і встановити небесний союз між людиною й Богом.
У деяких випадках шлюб не є обов'язковим. Хто зазнав сімейного життя й виявив, що воно убоге, сповнене розчарування, тому не слід повторювати тієї самої помилки. А для молодих і бадьорих, для тих, що хочуть прокласти міст між внутрішнім і зовнішнім світами, одруження не буде хибним кроком, якщо партнер матиме належний рівень духовності. Коли виникне внутрішня потреба, будь-якої миті можна відмовитися від цього зв'язку. Все залежить від того, чи Бог хоче, щоби певні люди одружувалися, чи — щоб вони лишалися неодруженими. Жодній неодруженій особі не слід почуватися вищою за одружену. Завдяки подружньому життю Бог може привести до Себе швидко-прешвидко — так само, як і завдяки неодруженому життю.
Те, що вам потрібно для очищення, — це стремління. Але не мучте себе. Придушення — це дуже погано. У процесі очищення вам слід скорочувати потреби нижчого віталу — такі як паління, вживання алкоголю й небожественне емоційне життя. Таким чином можна здійснювати постійний прогрес, повільно й поступово. Але не намагайтеся придушити все й одразу. Ваше самоочищення буде дуже важким не тому, що ви одружені чи неодружені, а тому, що ви намагаєтеся форсувати його. В такому разі воно буде не лише дуже важким, а й цілком неможливим.
Спочатку приходять божественні солдати й бачать, що там присутні небожественні вояки. Відтак противники вступають у бій, допоки божественні солдати не виштовхають небожественних і не викинуть їх крізь тисячопелюстковий лотос у безмежний космос. Саме ваш розум несвідомо приманює нечистоту, тож вам слід вийти за межі розуму. Потрібно винести небожественних солдатів догори й викинути їх у те, що є поза межами розуму. Робіть це рано-вранці, а також — увечері, якщо можливо. Відтак ваша система неодмінно очиститься.
Від минулого нема чого очікувати. Воно вже дало вам те, що мало дати. Минуле подарувало вам своє багатство, проте це багатство принесло саме розчарування, а не здійснення. Коли ви застряєте в цьому розчаруванні, вам слід відчути, що ви свідомо й навмисне входите у щось неясне, непевне й, до того, ж нездійсненне.
За духовним поглядом, те, що не надається до здійснення, усвідомлення й проявляння, наразі не є бажаним. Те, що ми хочемо проявити й розкрити духовним способом, має бути чистим. Зосереджуючись на третьому оці, старайтеся дивитися вперед й бачити майбутнє — майбутнє, залите світлом і захватом, у якому немає темряви. Коли ми дивимося на щось звичайними очима, ми дуже часто бачимо це з непевністю, упередженням, нестійким світлом, і хоч би що ми бачили, воно — нечітке, непевне, нездійсненне. А коли дивиться третє око, воно дивиться зі світлом і бачить світло, яке втілено в чомусь. Коли ми зосереджуємося третім оком, усе стає ясним; немає темряви й не може бути нечистоти.
Отже, зосереджуйтеся на третьому оці, бачте світло, ввійдіть у світло й перетворіться на світло. Ви помітите, що це світло породжує чистоту. Якщо ви плекатимете минуле, якщо постійно розриватимете могилу минулого, то ви натрапите на пітьму й нечистоту. Біжіть до світла. Зосереджуйтеся на третьому оці, на Аджна Чакрі, і ви бачитимете навколо себе, перед собою та всередині себе лише світло. Чистота — там, всередині світла, яке ви бачите, світла, на яке ви перетворюєтеся.
Нечистота — це також виліковна хвороба, але нечистота затримується в нас довше, ніж нещирість. Навіть звичайні люди, які не мають щирості, отримують натхнення і стараються стати щирими, коли вони бачать навколо себе щирих людей. Вони відчувають, що бути нещирими — сором, якщо їхні друзі, сусіди — всі кажуть правду. Нещирість долається швидко. А щодо нечистоти — справа не з легких. Люди можуть практикувати духовне життя протягом багатьох років, але досягти чистоти — непросто. Дехто отримує чимало духовних переживань і відразу втрачає їх. Чому? Тому що не вистачає чистоти, хоч переживання внутрішньо глибокі й високі.
Я написав статтю, яка називається “Роль чистоти в духовному житті”. Система, описана в цій статті, — це, безсумнівно, найкращий метод установлення чистоти в усьому єстві. Розпочавши з п'ятиста, щодня додаєте сотню повторень, поки не досягнете однієї тисячі двісті; відтак зменшуєте число повторень тим самим способом. Це найефективніший метод отримати чистоту на кожному рівні свідомості. Повторення виконуються щоденно, однак слід робити це надзвичайно одухотворено, а не так, як повторює раз за разом слова папуга. З кожним словом, яке ви повторюєте, потрібно бути дуже одухотвореними. Окрім цього, мантру слід повторювати в повільному темпі. Якщо робити це швидко, то джапа не виявиться ефективною.
З огляду на те, що я — духовна людина, тим, що приходять медитувати зі мною, належить приходити зі щирістю, а далі їм слід відчути мою простоту, мою щирість, мою чистоту. Ці явища — на людському рівні. Якщо хтось відчуває, що я — простий, якщо хтось відчуває, що я — щирий, якщо хтось відчуває, що я — чистий, то він може отримати все, що через мене дає Всевишній.
Найкращий спосіб набуття чистоти полягає в щирому стремлінні і глибокій медитації. А якщо ви не можете медитувати належним чином, якщо не маєте потужного стремління, то вам треба знати, що існує хтось, схожий на океан, у кого можна жбурнути всю свою нечистоту, щоб він її поглинув. Якщо ви вкинете себе туди, то всю вашу нечистоту буде змито. А утримуючи нечистоту в собі, приховуючи її, ви завдаєте собі шкоди. Вам слід відчувати, що ви — дитина. Коли дитина забруднюється, вона не боїться сказати про це матері і батькові. Вона знає, що її надійно захищає їхня любов. Дитина отримує величезну радість, повідомляючи батьків про те, що сталося, бо вона знає, що вони вмиють її. В межах віку ви — дорослі, а в межах духовності ви всі — діти. Будь ласка, відчувайте, що перед вами — ваш духовний батько.
Коли я благословляю декого з вас, людоньки, я бачу, як злі думки кружляють у вашому розумі, а ви стараєтеся заховати їх. Ви думаєте: “Ох, Ґуру упіймає мене!”. Ґуру упіймав вас ще до того, як ви самі себе впіймали, але Ґуру безпорадний, бо ви не віддаєте йому свою нечистоту, а лише плекаєте її у своєму розумі. Якби ви жбурнули її в мене, я б негайно забрав її від вас.
Ніколи не бійтеся мене. Хто боїться? Той, що навмисне скоїв щось неправильне. Якщо ви свідомо не коїли нічого неправильного, то чого вам боятися мене? Хіба я тиран? Я так не гадаю. Я не сварю вас, людоньки, без жодної на те причини. Чого ж вам боятися мене? Дитина не боїться свого батька. Якщо маєте недобру думку чи якусь іншу нечистоту, то просто киньте її в мене, я готовий забрати її. Я не скажу: “Навіщо ви поганите мою свідомість?” Ні, я просто забиратиму, забиратиму й забиратиму. В моєму тілі, в моєму розумі, в моєму серці, в моїй душі кружляє й забавляється Нескінченність.
From:Sri Chinmoy,Ріка чистоти перемагає, Agni Press, 1974
Sourced from https://ua.srichinmoylibrary.com/prw