Ми прийшли у світ не лише для того, щоб споживати матеріальну їжу,
а й для того, щоб годувати своє серце стравою-стремлінням.**Роль дієти**
Вегетаріанська дієта відіграє надзвичайно важливу роль у духовному житті. Для шукача має велике значення чистота. Чистота мусить бути встановлена у фізичному, у віталі та в ментальному. Коли ми споживаємо м’ясо, рибу, в нас проникає агресивна тваринна свідомість. Наші нерви напружуються, стають неспокійні й агресивні, що може позначитися на нашій медитації. Тимчасом лагідні властивості фруктів і овочів допомагають нам закріпити ніжність, лагідність, простоту й чистоту як у внутрішньому житті, так і в зовнішньому. Отже, якщо ми дотримуємося вегетаріанської дієти, це сприяє нашому внутрішньому єству укріпити своє існування. На внутрішньому рівні ми молимося й медитуємо, а на зовнішньому рівні нам допомагає їжа, яку ми отримуємо від Матері Землі, насичуючи нас не лише енергією, а й стремлінням.
**Запитання: Ви — вегетаріанець. Чи конче бути вегетаріанцем, щоб вести духовне життя?**
Шрі Чинмой: Я став суто вегетаріанцем, коли мені було дванадцять років. Вегетаріанство не є частиною традиції, яку я сповідую, і не обов’язкове в духовному житті. Проте я дійсно відчуваю, що воно може неабияк нам сприяти.
Якщо споживати м’ясо й рибу, то неспокійні, агресивні властивості тваринного царства проникатимуть в нас. Коли розум або інші частини єства неспокійні й агресивні, наша медитація не матиме сили, не буде наповнена спокоєм. А якщо ми споживаємо самі овочі, то лагідні властивості рослинного царства проникнуть в нас і нам буде легше досягти високої і глибокої медитації. Відтак вегетаріанство може обернутися значною вигодою для шукача.
Однак я не можу казати, що високі переживання чи усвідомлення Бога будуть завжди недосяжні для того, хто не є суто вегетаріанець. Ні, неправда. В минулому були великі духовні постаті, котрі споживали м’ясо й рибу, і нині є духовні особи, які чинять так само, проте їхні високі переживання й тонкі усвідомлення не заперечити. Втім, я вважаю, що людині варто залучати у своє життя те, що допомагає їй здійснювати якомога швидший прогрес.
Вегетаріанська дієта корисна для щирого шукача Бога, але не обов’язкова.
**Запитання: Як щодо яєць, молока й решти молочних продуктів?**
Шрі Чинмой: Молочні продукти можна споживати. Вони не шкодять, бо не містять тієї руйнівної вібрації. Однак тим, що практикують кундаліні-йогу й хочуть розкрити духовні центри, варто відмовитися і від молочних продуктів. Якщо є намір розкрити котрийсь із шести основних духовних центрів, то в такому разі споживати молочні продукти не бажано, тому що вони перешкоджають розкриттю центрів. А коли людина прагне внутрішнього переживання Спокою, Світла і Благодаті й не переймається розкриттям чакр, вона може споживати всі молочні продукти.
**Запитання: Чи потребує медитація голодування, і, чи можна медитувати, щойно попоївши?**
Шрі Чинмой: Якщо хочете мати глибоку медитацію, медитацію найвищого рівня, то намагатися медитувати відразу після ситної їжі не слід. Ми маємо в тілі тисячі тонких нервів, духовних нервів. Після споживання великої порції їжі ці нерви грубшають, що перешкоджає високій медитації. Так що завжди бажано медитувати натщесерце. Коли хочете, щоб медитація відбулася максимально вдало, треба почекати після прийому їжі щонайменше півтори-дві години. Але, якщо голод відчутно дошкуляє вам у той час, коли ви маєте намір медитувати, медитація не буде вдала. Голод, як мавпа, весь час щипатиме вас. Доведеться погодувати мавпу, щоб вона дала вам спокій хоч на кілька хвилин. У такому разі можна випити склянку молока або соку. Це не порушить вашої медитації.
Якщо ви добре медитували протягом пів години чи години, то слід почекати перед прийомом їжі принаймні впродовж п’ятнадцяти-тридцяти хвилин, тому що результат медитації має засвоїтися перш, ніж ви поринете у світ їжі. Той час можна витратити на прогулянку або читання, якщо є охота. Можна випити трохи молока, супу або соку, але не слід відразу їсти ситно. Якщо потрібно визначитися, коли медитувати — до прийому їжі, чи після, — я завжди раджу шукачам медитувати до прийому їжі. Медитуйте впродовж пів години, далі відпочивайте протягом п’ятнадцяти хвилин, а після того їжте. Таким чином результат медитації буде засвоєно. А якщо медитувати після прийому їжі, то інколи високій медитації перешкоджає летаргійна свідомість навіть у тому разі, коли дотримано півторигодинної павзи після їжі.
❧
```
Не потрібно відмовлятися від їжі для того, щоб усвідомити Бога.Голодування не містить відповіді.
Відповідь — у постійній медитації.```
❧
Щоб усвідомити Бога, відмовлятися від їжі не потрібно. Будда випробував цей метод. Він прийняв аскетичне життя, але виявив, що воно нічого не дає. Відтак він сміливо ступив на серединний шлях. Завдяки голодуванню можна певною мірою очиститися. Голодуючи раз на тиждень чи раз на місяць, можна очистити своє єство від зовнішньої агресії й жадоби. А якщо голодувати щодня, то ми швидше наблизимося до смерті, ніж до Бога, який є самим Життям. Голодування не містить відповіді. Відповідь — у постійній медитації, одухотвореній медитації, беззастережній любові до Бога й безумовному зреченню перед Богом.
**Запитання: Погане самопочуття після споживання їжі: це трапляється, здебільшого, через погану свідомість кухаря чи суто через якість їжі?**
Шрі Чинмой: Можна звинувачувати погану свідомість кухаря, можна звинувачувати якість їжі. А можна звинувачувати особисто свою погану свідомість. Буває, що свідомість кухаря — цілком задовільна, якість їжі — чудова, а свідомість споживача перебуває в жахливому стані. Тож йому доводиться розплачуватися.
Так, іноді погана свідомість їжі або негідна свідомість кухаря може спричинити кепське самопочуття того, хто споживає цю їжу. Але таке трапляється й через низьку свідомість, власне, споживача. В такому разі він неодмінно страждає.
**Запитання: Декотрі люди сягнули так далеко, що можуть цілком обходитися без їжі. Як таке може бути?**
Шрі Чинмой: Духовно розвинені люди спроможні обходитися невеликою кількістю їжі, якщо забажають. Спокій, який вони черпають згори, суттєво підтримує їхнє життя на Землі при незначному споживанні їжі. Внутрішня пожива може запросто наситити їх навіть тоді, коли вони споживають обмаль матеріальної їжі.
Духовно розвинені люди, при бажанні, можуть існувати в такий спосіб. А якщо вони воліють жити звичайно, природно, споживаючи матеріальну їжу, то в такому разі вони приймають допомогу матеріального продукту. Це цілком залежить від їхнього особистого вибору.
**Схуднення**
Щоб схуднути, можна щодня на це медитувати. Розпочавши медитацію, відразу подумайте, що ви — пір’їна. Покладіть пір’їну перед собою й відчувайте, що ви є цією пір’їною. Якщо ваша концентрована сила волі триматиме фокус на пір’їні, а ви об’єднаєтеся зі свідомістю пір’їни, то зможете схуднути за будь-якого харчування. Ваша мета полягає не в тому, щоб стати таким легким, як пір’їна. Далеко не так! Перо — це лише символ легкості. Якщо ви плекатимете в розумі чітку ідею, що ви легкі, то розум автоматично чинитиме тиск на фізичне. Уява — це дуже потужна сила. Уява здатна допомогти.
**Запитання: Чи існує духовний спосіб полишити погані звички?**
Шрі Чинмой: Авжеж існує. Перед тим, як щось робити, завжди медитуйте упродовж хвилини або принаймні кількох секунд. Сила медитації проникне в погану звичку, як стріла. Воїн-медитація застосує проти поганої звички божественну стрілу. Це — абсолютно найкращий спосіб.
**Зцілення та духовність**
Медитація має все. В медитації ми розширюємо свою свідомість доти, доки вона не охопить усе, що є у всесвіті. Немає нічого, чого б не можна досягти завдяки медитації.
Кожна людина здатна зцілювати, якщо вона знає, як зосереджуватися й медитувати. Передусім — як зосереджуватися на фізичних недугах. Не існує такої хвороби в Божому творінні, яку не можливо вилікувати. Але треба знати, чи є на те Божа Воля, щоб ми когось зцілили. В інакшому разі ми можемо діяти як ворожа сила, що хоче зламати правила божественної Гри.
**Запитання: Як пов’язане зцілення з духовністю на вашу думку?**
Шрі Чинмой: Я б хотів висловити свою думку щодо зцілення відповідно до духовного погляду. Зцілення заслуговує спеціальної уваги й водночас — спеціальної оцінки від духовності. Звичайний цілитель лікує тому, що він прагне визнання, слави, або лише тому, що відчуває внутрішнє спонукання допомагати людству. А духовна особа зцілює конкретну людину лише тоді, коли їй велить Бог, коли вона дістає на те особистий дозвіл від Бога.
Часто, коли лікує звичайний цілитель, його уражають хвороби пацієнтів. Люди, котрі зцілювали інших, а потім самі ставали жертвами тих самих недуг, траплялися мені не раз. Декотрі з них таки померли від того, що вони вилікували в інших людях. Коли лікує духовна людина, вона зцілює світлом душі. Світло душі проникає в хворого, і зцілення відбувається без прив’язаності. В житті духовної людини і крізь неї функціонує безперервний космічний потік. Таким чином він проникає і в пацієнта. Світло немов просочує все тіло страждальця. Отже, духовна особа зцілює тільки за наказом Божественного або зі спеціального дозволу Божественного. В такому разі цілитель, завдяки єдності душі, стає одним цілим із хворим і лікує світлом душі.
**Мантра для поліпшення здоров’я**
Коли ви фізично слабкі, коли ваш фізичний стан незадовільний, можна щиро й одухотворено повторювати:
```
Tejohasi tejomayi dhehiViryamasi viryam mayi dhehi
Valam masi valam mayi dhehi```
За тиждень ви помітите поліпшення стану вашого здоров’я.
Зміст мантри:```
Я молюся про динамічну енергію;Я молюся про динамічну мужність;
Я молюся про незгасну фізичну міць.```
**Спорт та фізична форма**
Фізична форма має неабияке значення в нашому житті. Коли тіло перебуває в задовільному стані, ми здатні жити й діяти активно. Отже, для того, щоб бути сильними, здоровими й активними, важливо щодня бігати або виконувати фізичні вправи. За належної фізичної форми ми не допустимо, щоб до нас завітали хвороби та інші непрохані гості.
За найдавнішою традицією, в епоху Вед та в епоху Магабгарати, практикували стрільбу з лука й таке інше; люди були фізично сильні. Далі настала ера людей, які засмакували летаргію, й відтак дуже вправно відокремили духовність від фізичного, від віталу й розуму. Вони утворили глибоку прірву й заявили: “Коли ти духовний, то не маєш займатися фізичними речами, а коли ти фізично активний, то не маєш молитися й медитувати”. А ми кажемо: “Ні! Духовність може бути у фізичному, а фізичне може бути в духовності”. Це — наша філософія.
Вранці — молитися, а далі — йти бігати. Так що все можна поєднувати. Ви ступаєте ногами по черзі: раз лівою, раз правою. Ви виконуєте і зовнішній біг, і внутрішній. Усередині — зосереджуєтеся, а зовні — виконуєте вправу. Таким чином душа та тіло маршують в одному темпі.
Тіло — наче храм, а душа, внутрішня реальність — наче вівтар у храмі-тілі. Якщо у храмі немає вівтаря, ми не шануємо його як храм. З іншого боку, чи можна належно дбати про вівтар, не підтримуючи при цьому добрий стан храму? Мусимо тримати тіло у формі, а цьому неабияк сприяє біг. Будучи фізично здоровими, ми маємо більше наснаги прокидатися рано-вранці, щоб медитувати.
Так, натхнення до медитації приходить зсередини. Проте значно легше встати о п’ятій чи шостій ранку, щоб медитувати, коли є добре самопочуття. Таким чином внутрішнє життя одержує допомогу від життя зовнішнього. З іншого боку, якщо ми маємо натхнення встати вранці, щоб медитувати, то потім будемо спроможні вийти з дому й побігати. Тут ми бачимо, як внутрішнє життя сприяє життю зовнішньому.
І зовнішній, і внутрішній біг є важливими. Марафон становить двадцять шість миль. Скажімо, двадцять шість миль — це наша кінцева мета. Якщо ми вперше вийшли побігати, то нам не вдасться подолати цю дистанцію цілком. Однак, займаючись бігом щодня, ми розвинемо більшу витривалість, швидкість і наполегливість. Поступово долаючи свої обмеження, ми, врешті-решт, досягнемо мети. У внутрішньому житті внутрішнім бігом є молитва й медитація. Молячись і медитуючи щодня, ми розвиваємо свої внутрішні можливості.
Спроможність тіла і спроможність душі, швидкість тіла і швидкість душі йдуть пліч-о-пліч. Зовнішній біг нагадує нам про щось вище й глибше — про душу, яка біжить Дорогою Вічності. Біг, фізичні тренування допомагають нам як у внутрішньому житті стремління, так і в зовнішній життєдіяльності.
Тіло потребує належного тренування, щоб бути здатним отримувати послання душі. Коли тіло сильне і здорове, воно отримує послання душі без обмежень, відтак можна стати досконалим резервуаром, досконалим інструментом. У такому разі стремління душі і стремління тіла ступають рівним кроком.
Так що, будь ласка, тренуйтеся регулярно. Колись ваше сильне тіло знадобиться для проявляння Всевишнього. Що вище й глибше ви сягатимете, то більше потребуватимете розгортання і прояву своєї внутрішньої божественності, а для цього фізична форма вкрай важлива.From:Шрі Чинмой,Пригода Життя. Про йогу, медитацію та мистецтво жити
Sourced from https://ua.srichinmoylibrary.com/pryg