**Невичерпний скарб**
Йога допомагає в повсякденному житті. Фактично саме йога здатна виявити найбільшу підтримку в нашому повсякденні. Людське життя сповнене сумнівів, страху й розчарування. Йога допомагає нам замінити страх несхитною мужністю, сумнів — цілковитою певністю, а розчарування — золотим досягненням.
**Запитання: Що б ви відповіли декому на таке запитання: “Чим може зарадити духовне життя людині вулиць, людині, котра заклопотана насамперед тим, як роздобути скибку хліба, як вижити?”**
Шрі Чинмой: Якщо добування харчів є для декого найпершою турботою, це означає, що цій людині не вистачає сили грошей. Якби вона мала гроші, то купила б собі хліба. Що ж, потрібно знати, що саме допомагає заробляти гроші. Це: енергія, труд, сила й зусилля. Всі ці речі приходять зсередини. Якщо людина вестиме духовне життя, вона матиме вдосталь енергії. Духовне життя здатне надихати людей в усіх царинах життя; духовне життя спроможне допомогти будь-кому на Землі. Пряме значення слова духовність — усвідомлення Бога. Втім, коли немає охоти прямувати так далеко, коли цілком достатньо певного прогресу в матеріальному житті задля добробуту, в такому разі можна застосовувати молитву. Молитва — це форма духовності; медитація — форма духовності. Молитва й медитація допомагають заробити більше грошей і поліпшити добробут. Але не в цьому полягає справжнє призначення духовного життя. Мета духовного життя — добути невичерпний скарб, нескінченне Світло Всевишнього, яке завжди існує для того, щоб ми ним користувалися. Утім, коли медитацію й молитву практикуватимуть світські люди, їх не буде позбавлено тих речей, які вони хочуть мати. Навпаки, вони матимуть їх удосталь.
**Запитання: Чи можливо старатися в зовнішньому житті заради матеріального багатства й водночас мати спокій у внутрішньому житті?**
Шрі Чинмой: Авжеж можливо, але слід знати, скільки матеріального добра ми вимагаємо. Наша вимога має відповідати нашій потребі. Якщо ми хочемо стати найбагатшою людиною на Землі, то задля цього також можна молитися й медитувати. Але треба знати, куди ця молитва нас веде. Чи будемо ми щасливі, коли, завдяки молитві, станемо найбагатшими людьми? Молитва й медитація каже тільки таке: “Бог — сама Радість”. Якщо ми будемо молитися Богові, щоб Він зробив нас найбагатшими людьми на Землі, Бог, ймовірно, прислухається до нашої молитви, однак щастя — цілком інша річ. Коли Бог наділяє нас матеріальною силою, ми бачимо, що сила грошей не є тим, чого ми насправді потребуємо в цьому світі. Сила любові, сила єдності — ось що становить нашу потребу.
❧
Чи будемо ми щасливі, коли, завдяки молитві, станемо найбагатшими людьми?
❧
Ми можемо бути мільйонерами, мільярдерами, проте, коли ми побачимо, що люди нас не люблять, наше серце розіб’ється. Ми благатимемо любові, мов жебраки. Але матеріальна могутність, сила грошей не здатна привернути людську любов. Її може здобути тільки наша сила любові, сила єдності. Так що під час молитви маємо просити Бога лише про одне: “Нехай діється Твоя Воля”. Якщо є на те Божа Воля, щоб зробити когось найбагатшим у світі, Бог це зробить. А якщо Божа Воля полягає в чомусь іншому, то Бог чинитиме інакше. Можна молитися Богові заради матеріальної сили, але треба бути щирими щодо нашого спонукання. Чи хочемо ми справжнього щастя в житті? Якщо ми хочемо справжнього щастя в житті, то маємо знати, що матеріальна сила може завадити нам віднайти Бога.
**Запитання: Я б хотів відверто почути, що дала Індії її духовність? Попри те, що Індія має йогів і святих, вона — бідна й відстала країна. В чому річ?**
Шрі Чинмой: Насамперед, треба розуміти, що призвело до такого становища. У стародавній Індії не відкидали матеріального боку життя. Тоді люди прагнули синтезу Матерії й Духу і певною мірою їм це вдавалося. Але між сивою давниною й сьогоденням утворилося провалля.
В подальших історичних періодах Індії святі та провидці стали вважати, що матеріальне і духовне життя ніколи не можуть іти пліч-о-пліч: щоб досягти Бога, потрібно відмовитися від зовнішнього життя. Таким чином зовнішнім життям було знехтувано. Це призвело до захоплення країни чужоземцями та багатьох інших негараздів. Навіть досі в Індії дуже поширена точка зору, згідно з якою матеріальне процвітання й красу слід відкидати. В тому й полягає основна причина її віковічної скрути.
Втім, нині в Індії є духовні велетні, які відчувають, що усвідомити Бога належить у Його цілісності, що Творець і творіння — нероздільно одне. Вони стоять за стверджування життя, за реальну потребу як прогресу, так і досконалості в усіх сферах людського буття. В сучасній Індії цей новий підхід дуже популярний. Можливо, нині Індія потерпає від злиднів, проте, завдяки чеснотам її нового усвідомлення і свіжого стремління, вона здійснить швидкий прогрес. Індії притаманна не лише щедрість серця, а й здатність виводити на передній план силу душі і застосовувати її для розв’язання будь-яких проблем.
**Запитання: Чимало людей, прокинувшись уранці, снідають похапки, біжать з дому до метро, їдуть на роботу, відтак їх цілком поглинає процес виживання. І поки не скінчиться день, годі знайти хвилинку, щоб духовним поглядом охопити те, що діється, бо вони мусять перебувати в тій колотнечі, мусять заробляти на життя. Чи існує спосіб поєднання духовного життя й того, що ми звемо практичним життям?**
Шрі Чинмой: Наша філософія є філософією мудрості: на першому місці — основне. Більшості людей бракує спокою, спокою розуму. Вони поринають у життєві клопоти раннім ранком і протягом усього дня не мають спокою жодної хвилини. Ми вважаємо так: якщо ми мудрі, то робитимемо насамперед те, що для нас найважливіше. Якщо рано-вранці ми будемо молитися Богові принаймні впродовж п’яти хвилин, це означатиме, що ми ставимо основну справу на перше місце.
Ми гадаємо, що саме сила грошей, матеріальне багатство принесуть нам задоволення. Але не матеріальна, а внутрішня сила, духовна сила дарує нам справжнє задоволення. Якщо Бог, Всемогутній Батько, буде нами задоволений, якщо ми порадуємо Його, Він наділить нас спокоєм розуму. А коли є спокій розуму, тоді не має значення, куди ми йдемо, в яку діяльність залучені — ми однаково будемо почуватися задоволеними.
Поки що задоволення — за далеким горизонтом. Проте, якщо рано-вранці ми молимося Богові, медитуємо на Бога впродовж кількох хвилин, то наш розум деякою мірою наповнюється спокоєм. Цей спокій розуму є, безсумнівно, справжнім задоволенням.
**Подорож від бажання до стремління**
Щоденний досвід часто підводить нас до висновку, що бажання — це одна річ, а Бог — інша. Ми кажемо, що в духовному житті бажання — це погано, бо ми прагнемо саме об’єкта бажання. Так, усвідомити Бога можна лише завдяки стремлінню, проте нам слід знати, що Бог живе і в наших бажаннях, і в нашому стремлінні. Усвідомивши, що бажання — теж у Богові, ми дістаємо своє перше просвітління.
Наша земна подорож розпочинається з бажання, тож у звичайному житті без нього не обійтися. Якщо ми вважаємо себе не готовими до духовного життя, власне, тому, що маємо безліч бажань, то я скажу, що ми ніколи не будемо готові до духовного життя. Треба розпочинати духовну подорож тут і зараз, навіть якщо ми досі торуємо стежки бажань.
Сприймаймо бажання як об’єкт і стараймося відчувати всередині нього Боже Дихання. Повільно, але несхибно Боже Дихання виходитиме на передній план і трансформує наше бажання у стремління. Якщо потім застосувати той самий процес до стремління, то ми відчуємо, що наше стремління й наше земне буття ніколи не роз’єднати.
На Землі є два типи людей, котрі не мають бажань: ті, чиї душі вільні, й ті, чиї душі слабкі, інертні, мертві. Той, чия душа вільна, визволився із залежності, обмежень і недосконалостей. Він звільнився від невігластва і з’єднався з душею у трансцендентальному просвітлінні.
А дехто нічого не хоче від життя. Такі люди просто валяються у бездіяльності й летаргії; вони нічого не прагнуть. Отже, вони ніколи не отримають просвітління.
**Потрібно розпочати**
Одного разу молодий чоловік запитав великого духовного звитяжця Свамі Вівекананду, як усвідомити Бога. Вівекананда йому сказав: “Відтепер почни брехати”. Молодий чоловік перепитав: “Ви хочете, щоб я брехав? Як же тоді усвідомити Бога? Брехня суперечить духовним принципам”. А Свамі відповів: “Мені видніше. Я знаю, який твій стандарт. Ти й пальцем не поворухнеш, ти нікчемний і фактично мертвий у звичайному житті, а про життя духовне — годі й казати. Коли ти почнеш брехати, люди всиплють тобі перцю, відлупцюють, відтак ти виявиш свою особистість. Спочатку слід розвинути індивідуальність та особистість. Потім настає день, коли треба зректися індивідуальності й особистості перед божественною Мудрістю, нескінченним Світлом і Благодаттю. Та перш за все потрібно розпочати подорож”.
Трапляються неврівноважені особи, які гадають, що усвідомлять Бога завдяки тому, що будуть вештатися, мов волоцюги, завдавати тортур своєму тілу й робитися кволими. Фізичну кволість вони сприймають за провісницю усвідомлення Бога. Великий Господь Будда випробував самовмертвіння і дійшов висновку, що найкращий шлях лежить посередині, без крайнощів. У повсякденному житті треба бути нормальними, треба бути здоровими. Стремління й фізичне тіло не існують окремо. Стремління серця і фізичне тіло йдуть пліч-о-пліч; фізичне й психічне стремління можуть і мають бігти разом.
Бажання означає неспокій. Цей неспокій знаходить втіху тільки тоді, коли може здійснити себе у щільній прив’язаності. Стремління означає безтурботність. Ця безтурботність знаходить втіху тільки тоді, коли виражає всеохопну, вселюблячу неприв’язаність.From:Шрі Чинмой,Пригода Життя. Про йогу, медитацію та мистецтво жити
Sourced from https://ua.srichinmoylibrary.com/pryg