Розділ XV. Безсмертя та Вічність

Безсмертя має стосунок до життя: життя у формі свідомості, життя у формі реальності, життя у формі об'єкту, суб'єкту або суті. Безсмертя означає безсмертність свідомості, а не безсмертність грубого фізичного. Можна покинути тіло за власним бажанням. А якщо б довелося перебувати на фізичному плані протягом невизначеного часу, то це перетворилося б на найбільшу муку. Навіть найматеріалістичнішій особі у світі чи найпалкішому прихильникові розваг набридне жити на Землі довше, ніж сто років. Їм стане нудно, навіть якщо здійснюватиметься кожне їхнє небожественне бажання, бо вони не мають стосунку з осяйною свідомістю.

Маючи стосунок з осяйною свідомістю, ви не надаєте важливості почуттям. Ви відчуваєте, що не потребуєте чуттєвих задоволень, не потребуєте нічого з того, що належить Землі, бо тоді ви бачите, що земне саме по собі не є перманентне. Перманентна лише Божественність, що не знає ні народження, ні смерті.

Розмірковуючи про Вічність, ми маємо знати, що все, що створено чи то на фізичному, чи на вітальному, ментальному або трансцендентальному планах, може бути вічним. Нехай щось розпочалося вчора, але воно може тривати й тривати впродовж мільйонів, мільярдів і трильйонів років.

Безсмертя стосується до життя, а життя походить від Безмовності. Можна виміряти Вічність, а Безсмертя не вимірюється. До того ж, Безсмертя було першим, оскільки Безмовність сама по собі є життям. Отже, спершу йде життя, а потім — вимір. Спочатку людина народжується, а потім їй минає одна секунда, один день, один рік і так далі.

Отже, у Вічності присутнє відчуття виміру, а в Безсмерті — ні. Вимірювати Безсмертя неможливо, а вести рахунок Вічності можна, застосовуючи уяву. Відчуття виміру входить у Вічність. Цей вимір — божественний, інтуїтивний, психічний. Безсмертя — це те, що вже там є.

Сприймаймо Вічність так, як ми сприймаємо дерево, що росте, росте й росте. Вічність росте, а Безсмертя лишається тим самим. Вічність росте, а Безсмертя вже там є, просто застосуйте своє бачення. Вічність завжди рухається вгору. Осмислення Вічності рухається вгору, а Безсмертя є скрізь навколо.

```

Не марнуй часу,

Думаючи про Вічність.

Роби негайно те,

Що треба.

Оскільки Вічність існує,

Вона неодмінно винагородить тебе

За твою сьогоднішню самовіддачу.

```

**Запитання: Чи планує Бог, як діятиме людина в майбутньому?**

Шрі Чинмой: Бачення Бога — не те, що має здійснитися в майбутньому. Бог — всемогутній, всезнаючий, всюдисущий. Боже сприйняття та Боже проявлення відбуваються одночасно.

Людина, будучи інструментом Бога, планує, а потім бачить, як вчасно розгортаються її плани. Втім, Божа Гра більше схожа на дитячу гру своєю спонтанністю та невмотивованістю, а також відсутністю сподівань щодо майбутнього результату. Бог — це божественне Дитя, але, на відміну від ігор людських дітей, Його Грі притаманні відповідальність, усвідомлення й божественність.

Людині треба планувати. Крізь людину Бог проявляє Себе. У нашій обмеженій свідомості Істина розкривається в міру того, як невігластво розчиняється у Світлі. У світі Бога Істина та Розкриття існують одночасно, отже, одночасно відбуваються сприймання та проявлення. Для людини бачення майбутнього мусить здійснюватися завдяки плану, щоби Бог міг розкрити крізь неї те, що завжди перебуває в Ньому.

```

Ти гадаєш, що Бог живе

Сам по Собі?

Ні, Він живе з мільйонами

Таємних священних планів

Для тебе.

```

**Запитання: Як найкраще скористатися зв'язаним землею часом, у якому ми живемо?**

Шрі Чинмой: Є два типи часу: зв'язаний землею час та вічний Час. Зв'язаний землею час створили ми, а вічний Час створити неможливо. Він — всередині нас та зовні.

Коли ми живемо у вічному Часі, ми не можемо відділити одну секунду від іншої. Коли ми живемо у зв'язаному землею часі, ми знаємо, що зараз — тринадцята година, а далі буде одна хвилина на чотирнадцяту. Ці дві хвилини існують окремо. У вічному часі ми не можемо відокремлювати хвилину від хвилини чи годину від години. У вічному Часі тринадцята, чотирнадцята, п'ятнадцята й шістнадцята години існують одночасно. Ось така відмінність між вічним Часом та зв'язаним землею часом. Усвідомивши своє вище Я, ми можемо бачити, як теперішнє, минуле і майбутнє щасливо живуть у вічному Часі, й можемо запросто володіти цим вічним Часом.

Візьмемо звичайну секунду. Цю секунду ви можете витратити як на медитацію, так і на плітки. Ви можете використати цю секунду як для молитви, так і для нечистих, небожественних думок. Коли ви свідомо витрачаєте час на божественне діло, ви входите у божественний Час, тобто вічний Час. Коли ви свідомо думаєте про божественне, негайно приходить вічне Життя, щоб потиснути вам руку. Щоразу, коли ви хочете йти вгору завдяки своєму стремлінню, вашим другом стає вічний Час .

```

Люби Бога безумовно!

Зв'язаний землею час

Тебе не зв'яже.

```

**Запитання: Чимало розмов точиться про те, що ми наближаємося до кінця цього століття і вже незабаром настане кінець світу. Мені цікаво, що ви скажете на це?**

Шрі Чинмой: Я певен, що ви чули про кінець світу ще у своєму дитинстві. Ще нашим дідусям розповідали цю історію. Світ — не якийсь клаптик. Його не знищити цілком. Деяку частину світу може зруйнувати землетрус чи ще якесь лихо, а загалом світ не буде зруйновано. Людське устремління не припиниться.

Людське устремління може зазнавати підйомів і спадів, але, врешті-решт, воно досягає вершин. Коли хтось утомлюється підніматися, він, розслабившись, може трохи сповзти вниз. А отримавши нове натхнення, він знову підніметься й остаточно досягне Найвищого.

Кінця світу не буде, бо не буде кінця людському устремлінню. Людське устремління може бути то жвавим, то млявим, проте, зародившись одного разу всередині нас, воно доставить нас до найвищого Абсолюту. Воно не задовольниться доти, доки не досягне цієї Мети. Допоки в земній атмосфері живе людське устремління, цей світ ніколи не буде зруйновано цілком.

```

Одухотворено й невтомно плекай устремління.

Ти побачиш,

Що час руки-носія смерті

Перетвориться

На час серця-водограю життя.

```

```

Годинник його розуму каже,

Що не варто марнувати

Дорогоцінний час,

Чекаючи на Бога,

Бо немає певності,

Що Він існує.

Годинник його серця каже,

Що слід чекати й бути пильним —

Бог, безперечно, прийде.

Годинник його душі каже,

Що Бог уже прибув, і запитує:

“Що ти робиш?

Чому не піклуєшся

Про Високого Гостя?”

```

From:Шрі Чинмой,Бог — це...
Sourced from https://ua.srichinmoylibrary.com/ugi