Якщо ви хочете побачити Бога у певній формі, то Бог неодмінно з'явиться перед вами саме так, коли ви порадуєте Його. Якщо ви хочете побачити Його у символах, то Він покаже вам Себе у символах, коли буде задоволений вами. Якщо ви хочете побачити безособову Форму Бога як безмежний Спокій, Світло й Блаженство, то Він може з'явитися так. Бог більш, ніж готовий постати перед вами у тій формі, якій ви найбільше віддані.
Особовий Бог чи безособовий Бог — це той самий Бог. Особовий Бог прийде до вас у тілі. Він буде найсвітлішою, найкрасивішою істотою серед усього людського роду на Землі. Безособовий аспект Бога — це Його нескінченна Енергія, нескінченне Світло, нескінченна Сила. Коли перед вами стоїть людина — це особовий аспект. Коли вона демонструє вам свою силу або іншу здатність — це безособовий аспект. Подібно й Бог є як особовим, так і безособовим; Він має форму, Він безформний. Водночас Бог перевершує як форму, так і безформне.
```
Особове й безособове,Форма й безформне —
Всевишній БогМістить у Собі все.
```Не намагайтеся наблизитися до Бога за допомогою розуму, що метикує. Це може тільки спонукати ваші інтелектуальні ідеї.
Старайтеся наблизитися до Бога покликом свого серця. Це пробудить вашу натхненну духовну свідомість.
**Запитання: Як краще мислити про Бога: особовими термінами чи безособовими?**
Шрі Чинмой: Наблизитися до особового Божого аспекту легше. Якщо на самих початках ми спробуємо йти до неособового Бога, то хитрий фізичний розум може намагатися переконати нас, що Бог не реальний, або ми прийдемо до неправильного уявлення. Уявлення не шкідливі, але це, всього-навсього, ментальні фантазії. А коли, побачивши просто перед собою найосяйнішу істоту, ми спробуємо увійти в її серце, то ми побачимо там безформне. Процес легший, коли іти від форми до безформного.
Припустимо, ми бачимо перед собою когось. Знаючи, що це наш батько, ми можемо спробувати розглянути, скільки знань, мудрості і вміння він має. А якщо ми намагатимемося осягнути знання особи, про котру ми не думаємо як про батька, то ми цілком розгубимось. Коли ми усвідомлюємо, що це наш батько, тоді його любов і ніжність наповнюють нас і нам легко побачити його уміння. Тоді неможливо відокремити його спроможність від його дійсності.
Командир батальйону має у собі силу, яка змушує весь батальон виконувати певні речі. Він може промовити одне-два слова, і сила, якою він володіє, приголомшує цілий світ. Він командує за допомогою одного слова, й відразу стає очевидною вся його могутність. Коли ми бачимо і його особу, і його здатність, то розділити їх неможливо. Так само й з особовим Богом: якщо ми вже побачили Його й усвідомили, звідки походить ця безмірна здатність, то відділити її від Істоти неможливо.
Спершу слід сприймати форму як реальність і від форми йти до безформної реальності. Незрівнянно легше прийти до безформної реальності через форму, ніж навпаки.
**Запитання: На мою думку, ми бачимо Бога у формі на початку духовної подорожі, а коли ми доростаємо до єдності з Богом, тоді Бог втрачає Свою Форму. Чи це так?**
Шрі Чинмой: Ні, на жаль, ви помиляєтеся. Ідея про те, що безформне вище за форму, — це наше ментальне уявлення. Ми вважаємо, що до творіння Всевишній був безформний, і лише потім Він набув форми, щоби наблизитися до нас. Погляньмо на сонце. Хоч його розмір велетенський, проте ми, дивлячись на нього, бачимо форму маленького круга. Чому? Тому що ми дивимося з великої-превеликої відстані.
Так само й духовні Вчителі, великі духовні постаті чи душі, що усвідомили Бога, приходячи на Землю, втілюють найвищу й безмежну Свідомість. Однак їхній зріст сягає 180 чи 174 сантиметрів або й менше. Гадаєте, вони втратили свою внутрішню висоту? Гадаєте, вони втратили свою внутрішню глибину? Ні. Це — наче сонце, що звідси здається маленьким.
Коли свідомість спускається у фізичне, фізичне набуває форми. Людина — це, насправді, душа. Душа — це представник Бога. Душа — це безмежний Спокій, Світло і Блаженство в Богові. Але ми не бачимо душі. Ми бачимо лише дуже обмежені рамки тіла: певну висоту, довжину і ширину. Ми відчуваємо, що те, що є за межами тіла, ширше. Так, воно ширше, однак вважати, що безформне важливіше за форму — хибно.
Ідея про те, що, чим вище ми піднімаємося, тим більше наближаємося до безформного, неправильна. Піднімаючись, ми не мусимо наближатися до безформного. Можна йти до всевишньо божественного Бога у формі, який володіє безмежною Ніжністю, безмежною Любов'ю, безмежною Турботою — безмежним усім. Ми можемо вийти за межі форми розуму, а не за межі всевишньої Форми.
Безформне не має переваг над формою. Вони однаково важливі. Особливо спочатку, поки ви не усвідомили Бога, бажано йти через форму. Ви будете задоволені, коли підете до безформного через форму. А якщо ви намагатиметеся йти до форми через безформне, ви побачите, що це неможливо. Спершу слід увійти у воду й трохи побовтатись. Згодом, ставши сильним плавцем, ви зможете плавати в морі. А якщо ви кинетеся в море, не вміючи плавати, то потонете.
**Запитання: Чи вважаєте ви, що бачення Бога як форми залежить від культурного підґрунтя?**
Шрі Чинмой: Іноді бачення Бога залежить від традиції й культури. Але не завжди. Якщо ми, завдяки силі нашого устремління, усвідомили Бога, то цілком від Бога залежить, як Він з'явиться перед нами. В деяких країнах існують дуже сталі ідеї й погляди на те, який вигляд має Бог. Розмаїття форм притаманно богам і богиням в індійській традиції. Утім, чимало людей із Заходу, які ніколи й не читали індійських писань, отримують переживання індійських космічних богів і богинь.
Водночас, є багато індійців, які не вивчали Біблію й західні писання, проте вони справді бачать ангелів і таке інше. Якщо релігійна традиція сформувала певне ментальне розуміння Бога, то шукачі, усвідомлюючи Істину, можуть бачити Бога саме так. За інших обставин Божа Воля, діючи в шукачах та крізь них, може повністю визначати, що бачитимуть шукачі.
**Запитання: Коли ви говорите, власне, про Любого Всевишнього, як ви уявляєте Його?**
Шрі Чинмой: Це не уява, це переживання. Ви можете переживати Любого Всевишнього так, а я можу переживати Його інакше. Залежно від устремління, досвіду й усвідомлення, кожен бачитиме Всевишнього по-різному, але переконливо.
Коли я, шукаючи поліцейського, побачу чоловіка в поліцейській формі, я дуже втішуся. Оскільки він вдягнений у поліцейську форму, то я знатиму, що він — з поліції. Та якщо вам відомо, що такий-то чи такий-то — поліцейський, то ви зможете підійти до нього, навіть тоді, коли він не вдягнений у відповідну форму. Подібним чином той, що живе у вищій реальності, має досвід Любого Всевишнього в одній формі, а той, що вперше переживає Найвище, може отримати цей досвід інакше.
Це — немов дитина, батько якої є суддею Верховного Суду. Коли дитина бачить свого батька у звичайному, повсякденному одязі, вона, попри те, знає, що її батько — суддя Верховного Суду. А коли вона приходить до судової зали й бачить батька у суддівській мантії, вона знає, що ця людина — її батько. А той, що не належить до їхньої родини, побачивши суддю на вулиці, не знатиме, хто це такий. Так само й кожна людина бачить Любого Всевишнього особливим, цілком переконливим для неї способом.
**Запитання: Яким є ваше переживання Бога?**
Шрі Чинмой: Я переживаю Бога як в особовій, так і в безособовій формі. Зараз я бачу Його як розширення Світла й Захвату. Наступної миті Він може набути форми найосяйнішої істоти. Усвідомивши Найвище, ми бачимо, що Бог — особовий та безособовий водночас. Наче вода й лід, Він може мати форму, а може не мати. Деколи вода перебуває в рідкому стані, і ми можемо в ній плавати. Деколи вода набуває твердого стану, і ми можемо по ній ступати. Так само і в духовному житті: іноді нам подобається безособовий аспект Найвищого Абсолюту, а іноді нам припадає до душі Його особовий аспект.
Найвищий перебуває за межами особового та безособового й водночас Він уособлює їх обох. Найвищий — без форми й разом з тим Він має форму. Коли нам доводиться висловлюватися про те, яким є Всевишній, то треба казати, що Він — і те, і інше й водночас Він — поза межами того й іншого. Ми не можемо осягнути Бога людським розумом. Спочатку Він — одне, а потім — інше. Згодом настає час, коли Він — поза межами обох. Найвищий — це Реальність, що постійно перевершує Себе. Сьогоднішній Обрій — це завтрашній старт.
**Запитання: Як з'являється вам Всевишній та яка природа ваших стосунків з Ним?**
Шрі Чинмой: Зазвичай я бачу Всевишнього у формі золотої Істоти, неймовірно світлої й променистої. Тут, на Землі, коли ми кажемо, що дитя — надзвичайно миле, ми цінуємо його форму. А Всевишній — безмежно красивіший за будь-яке бачене нами людське дитя. Так я бачу Всевишнього, коли спілкуюся з Ним. Саме ця форма — моя улюблена.
Наші стосунки — це стосунки Батька й сина. З безмежним Співчуттям Він запалив у мені полум'я устремління. Це полум'я здіймається дедалі вище — до найвищого. Моє устремління несе в собі безумовну любов, відданість і зречення.
В людському житті фамільярність призводить до неповаги. В духовному житті близькі стосунки між шукачем та Всевишнім Керманичем лише посилюють інтенсивність та спроможність, а ніжність, любов і турбота, які існують між шукачем та Всевишнім, не міліють — навпаки, близькі стосунки тільки примножують їх.
Коли я стикаюся з особовим аспектом Всевишнього, Він примножує мою любов, відданість і зречення. Всевишній дає мені пізнати, ким Від одвічно є. Чим ближчими ми стаємо з Ним, тим щільнішу встановлюємо єдність-здійснення.
Для істинного шукача особовий аспект не може спричинити труднощів. Коли зближуються двоє людей, то часто це триває недовго, бо вони бачать одне в одному слабкості. А особовий аспект Всевишнього знає, які ми є. Він не сприймає нас як недосконалість. Він бачить нас як продовження Його нескінченності. Він не прискіпується до наших вад ні на фізичному плані, ні на психічному. Саме Він веде нас до Доконалості, що вічно перевершує себе.
```
Бог завжди сприймає тебеЯк Своє найдорожче дитя.
А де ж твоє серце,Щоб відчувати це?
Де твій розум,Щоб вірити в це?
```Щодня, медитуючи, намагайтеся відчувати, що ви — всередині Божого Серця, Внутрішнього Керманича. Хоч ви й не бачите Всевишнього, проте уявляйте суцільно золоту істоту. Уявіть, що Він — просто перед вами, або ви — всередині Його Серця, на Його Колінах чи біля Його Стіп. Не думайте, що вам вісімнадцять, сорок або шістдесят років. Ні! Думайте, що вам — лише місяць від роду, і ви — всередині самого Серця Всевишнього або на Його Колінах.
```
Кожна мить — це нагодаДумати про Бога
Й відчувати Божу Присутність.Відчувай у всьому, що ти робиш,
Дотик самого ДиханняТвого Любого Всевишнього.
``````
Я цілком забув,Що Бог — старий.
Я би міг так багатоНавчитися від Нього.
``````
Я цілком забув,Що Бог — юний.
Я би міг запросити ЙогоДо саду мого серця
Гратися зі мною. ```From:Шрі Чинмой,Бог — це...
Sourced from https://ua.srichinmoylibrary.com/ugi