Розділ VІ. Бог -Батько, Бог -Мати, Бог-Друг

```

Устремління каже мені, що мій Бог — Мати-Співчуття.

Усвідомлення каже мені, що мій Бог — Батько-Визволення.

Єдність з Богом каже мені, що мій Бог — Друг-Удосконалення.

```

Бог одночасно є і нашим Божественним Батьком, і нашою Божественною Матір'ю. На Заході головний Бог-Батько, тимчасом на Сході, передусім в Індії, на першому місці — Бог-Мати. І Схід, і Захід цілком мають рацію. Усвідомивши Бога-Батька, ми неодмінно побачимо в Ньому Бога-Матір. Усвідомивши Бога-Матір, ми виразно побачимо в Ній Бога-Батька.

Коли ми приходимо до Бога-Батька, ми відчуваємо Його Мудрість, внутрішнє Світло й Широту. Коли ми приходимо до Бога-Матері, ми відчуваємо безмежну Любов, безмежне Співчуття, безмежну Турботу. Це не означає, що Бог-Батько не має Співчуття. Має. Однак Бог виражає Любов, Співчуття й Турботу за допомогою жіночої форми частіше, ніж за допомогою чоловічої. Чоловічу форму Він застосовує, щоб виразити Мудрість, Світло й Широту.

Кожна з цих божественних властивостей — Любов, Співчуття, Турбота, Широта, Світло й Мудрість — незрівнянно важлива в житті кожної душі, що має устремління. Відчуваючи Любов, Турботу і Співчуття Бога та Його Мудрість, Світло й Широту в сокровенних куточках нашого серця, ми пізнаємо, що нинішня недовершена людина в майбутньому перетвориться на усвідомленого, здійсненого й проявленого Бога.

Коли людська мати помічає вади, недосконалості і слабкості своєї дитини, що в такому разі вона чинить? Вона ретельно їх приховує. Матері й на думку не спадає виставляти свою дитину напоказ усьому світові.

Так само й Божественна Мати, яка любить і співчуває незрівнянно більше за будь-яку людську матір, ніколи не викриває Своєї дитини. Вона, як і людська мати, ховає від інших незліченні недосконалості свого нащадка, тим часом змушуючи його усвідомити ці вади, щоб вони більше не повторювалися. Якщо дитина повторюватиме свої помилки знову й знову, то її усвідомлення Бога завжди лишатиметься недосяжним. Змушуючи дитину усвідомити скоєні помилки і невігластво, Божественна Мати діє з найкращими намірами, скерованими на те, щоб дитина могла пізнати відмінність між життям невігластва й життям мудрості. Божественна Мати не бариться. Вона піднімає дитя на наступну сходинку, перетворюючи невігластво дитини на світло-мудрість, а слабкості — на силу. Божественна Мати перетворює життя-ніч дитини на життя-світло.

**Запитання: Я часто чую, як ви кажете про Бога “Він”. Я розумію, що Бог — це тільки дух.**

Шрі Чинмой: Дитина кличе свого батька татом. Друзі називають батька інакше, і родичі називають його кожен по-своєму. В офісі до нього звертаються теж інакше. Але це та сама людина. Подібно й кожен шукач може по-своєму називати Бога. Це річ особистого вибору.

Щодо мене, коли я кажу про Бога Він, я в жодному разі не заперечую, що Бог є також і Божественною Матір'ю. Бог — Мати. Бог — Батько. Бог — Світло. Бог — Спокій. Бог — нескінченна Енергія. Кажучи про Бога Він, я нічого не віднімаю від Бога. Бог прийде з усім, чим Він є, незважаючи на те, як я Його називаю: Батько, Мати чи Брагма. Бог не заперечує жодного імені, якщо ми щирі. Він просто приходить, щоб відповісти на поклик Його дитини.

```

Твій Всевишній Господь

Не стоїть перед тобою

Тримаючи залізний прут,

Щоб покарати тебе,

Коли ти припустишся якоїсь помилки.

Далеко не так!

Завдяки світлу слухняності

Одного разу ти усвідомиш

Радість Його Єдності з тобою.

```

**Запитання: Як краще бачити Бога — як Матір чи як Батька?**

Шрі Чинмой: З одного боку, як душа не має ні чоловічого, ні жіночого роду, так і Бог не є ні чоловіком, ні жінкою. Чоловіче й жіноче бачить тільки розум. На найвищому рівні є тільки Бог. З іншого боку, шукач може бачити Бога й говорити з Богом так, як він того бажає. Якщо шукача цікавлять материнські властивості, то він іде до Бога-Матері. Але Мати й Батько — завжди одне.

Коли ми йдемо до Бога-Матері, це нагадує людську матір. Людська мати завжди відчуває, що її син — дитя, навіть коли йому шістдесят років. Мати завжди виявляє безмежну ніжність, любов, турботу й співчуття. Мати старається дати дітям усе й одразу.

Батько теж має велику любов, турботу й благословення, але він практичніший — він не балує дітей. Батько розуміє, що діти можуть розтринькати його добро. Лише тоді, коли вони подорослішають, стануть розважливими, він дасть їм гроші. А материнське ставлення таке: “Дозволь, я віддам їм усе наше багатство, адже вони — наші діти. Нічого страшного не станеться, якщо будуть тринькати. Ми ж багаті”.

Наблизитися до Бога-Матері — завжди легше й швидше. Коли дитя плаче, мати не бариться. Утім, до кого б ви не прийшли — до Бога-Матері чи до Бога-Батька — усвідомлення буде те саме.

```

Бог-Батько

Завжди захистить шукача.

Бог-Мати

Завжди нагодує шукача.

```

**Запитання: Чи можна бачити Бога як дитину?**

Шрі Чинмой: Якщо ми вважаємо, що Бог — старий, як дід чи прадід, і постійно вказує на наші помилки й хиби, то ми не маємо рації. Треба відчувати, що всезнаючий, всемогутній і всюдисущий Бог — це наш справжній вічний Друг і Товариш. Треба відчувати, що ми всі — діти, а Він — наш одноліток. Щодо нашого усвідомлення, то ми всі є початківцями, тому що наша мета — нескінченне Світло й нескінченне Блаженство, а ми досі навіть не переступили поріг.

```

Всередині твого серця-життя

За тобою плаче дитя.

Ти знаєш, як його звати?

Душа.

Всередині твоєї душі-любові

На тебе чекає дитя.

Ти знаєш, як його звати?

Бог.

```

Якщо ми щиро вважатимемо себе початківцями, дітьми, то ми зможемо відчути, що Бог приходить до нас як Дитина, бо Його Мета — гратися з нами. Дорослі не гратимуться, а діти постійно прагнуть забав — завжди і скрізь. Якщо ми відчуємо потребу завжди бути дітьми, то Бог прийде до нас у формі Дитини. Бог — вічний Гравець у Його вічному Саду: сьогодні Він грається з нашими бажаннями, завтра Він гратиметься з нашим устремлінням, а післязавтра — з нашим усвідомленням.

Коли ми свідомо молимося, зосереджуємося й медитуємо, Бог спостерігає за нами, як дитина. Він дивиться, чи ми справді медитуємо, чи ні. Немов дитина, що визирає у вікно, щоб побачити, що роблять її батьки та інші дорослі люди. Коли дитина бачить, що її от-от упіймають, вона тікає.

Бог, божественне Дитя, хоче грати з нами в хованки, Його Космічну Гру. Коли Бог ховається, ми повинні шукати Його; коли ми ховаємося, Бог прийде й шукатиме нас. Так ми стаємо найдорожчими друзями, вічними друзями. Якщо Бог буде однобоким і щоразу ловитиме нас завдяки Його Знанням, Мудрості й Баченню, то Гра не вийде. Коли під час гри одна команда виявиться набагато сильнішою за іншу й постійно виграватиме, то невдахи не гратимуть далі.

Отже, Бог приходить у формі дитини і стежить за нами, Його дітьми.

```

Бог — мій незмінний Товариш по грі.

Ось чому

Моє серце пливе просто

До Його Дому-Тиші.

```

**Запитання: Який найефективніший спосіб думати про Всевишнього як про друга?**

Шрі Чинмой: Деколи ви розмовляєте самі з собою або зі своїм другом внутрішньо. Ваш друг може перебувати за сотні кілометрів від вас. Ви не можете бачити його фізично, але можете відчувати його вібрації. Тим самим способом намагайтеся уявляти, що всередині вас — вічний Друг, Всевишній.

Коли ви розмовляєте з другом подумки, він, мабуть, не чує вас. А коли ви говорите зі Всевишнім, то Всевишній, безперечно, чує. Коли ви зможете відчувати, що існує Той, що чує вас, коли зможете відчувати Його Присутність, тоді ваш спосіб розмовляти зі Всевишнім автоматично стане досконалим.

```

Якщо твоя свідомість

Перебуває у глибині твого серця,

А ти постійно

Думаєш про Бога,

То всі твої проблеми вирішаться,

Навіть якщо ти не працюєш над ними.

Безперечно,

Це стосується тільки до тебе,

Бо ти — одухотворений, щирий шукач.

```

**Запитання: Коли у мене виникають труднощі, мені здається, що я, насправді, не можу з ними впоратися. Навіть мої друзі й батьки не знають як бути. Чи допоможе, якщо я думатиму про Всевишнього як про друга й запитаю Його як слід діяти?**

Шрі Чинмой: Існує Той, що знає, що для нас найкраще. Це — Всевишній. Всевишній — не ментальна галюцинація. Ми можемо Його бачити, можемо розмовляти з Ним, можемо обідати з Ним. Він — не тільки наш Батько, Він також — наш вічний Друг. Нам слід передати відповідальність за себе Йому. Щоразу, коли нас атакують проблеми, потрібно віддавати їх Всевишньому, а не вирішувати самостійно, за допомогою своїх обмежених можливостей і обмеженої мудрості.

Його Зір ясніший, ніж наш. Його Слух гостріший, ніж наш. Ми звертаємося до людей, яким нема коли нас слухати — у них чимало справ у зовнішньому світі. Дуже часто ми забуваємо, що існує ще дехто, що завжди готовий нас вислухати, навіть якщо ми й не говоримо з Ним. Ми часто розмовляємо зі своїм розумом, незадоволеним віталом, однак вкрай рідко пробуємо спілкуватися з нашою внутрішньою істотою. Коли ми відкриємо секрет спілкування зі своєю внутрішньою істотою, ми владнаємо всі свої негаразди.

```

Хіба можливо мати серйозні проблеми,

Будучи прихильним до Бога

І сприймаючи Бога як Друга?

Неможливо!

Навіть про твої надумані проблеми

Подбає Небо Турботи-Співчуття Його Серця.

```

From:Шрі Чинмой,Бог — це...
Sourced from https://ua.srichinmoylibrary.com/ugi