Індуїзм

“Пізнай Себе”. Це те, за що стоїть індуїзм. Це квінтесенція індуїзму. В напруженому світі непевності, у світі пітьми, неправди й сліпої нерозважливості релігія — це одна з тих нечисленних речей, котрим вдається зберегти свою гідність. Саме релігія виводить на передній план людську божественність. Саме релігія здатна надихнути людину на спробу здолати суворе сьогодення, утвердити свою внутрішню силу й боротися за Істину й Час Бога.

Всім відомо, що індуїзм є однією з найдавніших релігій світу. На відміну від більшості світових релігій, індуїзм не має конкретного засновника. Підвалинами індуїзму стали одухотворені вислови ріші, пророків. Пророк — це той, що бачить Істину і спілкується з Істиною.

Якщо ви хочете сформулювати визначення, що таке індуїзм, то можете зробити це за допомогою одного слова — любов. Ця любов всеохопна; вона постійно росте. Відданий індус скаже: “Без повітря я можу жити, а без Бога — ні”. Водночас, коли індус скаже, що не вірить у Бога, він, проте, лишиться індусом. Він відчуває себе індусом, і іншим цього не заперечити. Це — особистий вибір, і це — головне. Індус може поклонятися як сотням богів, так і єдиному богу. Для нього Бог може бути як особовим, так і безособовим. Мої юні друзі, я спробую роз'яснити, що означає особовий та безособовий Бог. В аеропорту стоїть літак. Ви можете бачити його. Це щось конкретне, матеріальне, відчутне на дотик. Коли літак злітає й стає невидимий, ви, проте, знаєте, що він існує десь у небесному просторі. Може, він летить до Канади або до Японії, або ще кудись. Але ви знаєте, що він існує, діє, функціонує на якомусь іншому рівні. Так само й безособовий Бог, невидимо направляючи й формуючи нас, може бути не очевидним, але Його відчуває наша пробуджена свідомість.

Ми говорили про те, як індуїзм бачить Бога. Тепер спинімо увагу на тому, що каже індуїзм про усвідомлення Бога. Усвідомлення Бога — це не що інше як духовна наука, яка покладе край стражданню, невігластву й смерті. Але нам слід усвідомити Бога заради Бога, а не заради самих себе. Шукати Бога задля особистої користі — значить марно живити невичерпні бажання. А шукати Бога заради самого Бога — означає жити в Його Універсальній Свідомості, тобто перебувати в абсолютній і нероздільній єдності з Ним.

Найважливіше питання таке: чи Бог перебуває всередині нас постійно, чи Він навідується до нашого серця час від часу як гість, чи Він приходить і відразу йде геть. Дозвольте мені звернутися з почуттям глибокої вдячності до безсмертної душі Емілі Дікінсон, чиє духовне натхнення спонукає шукача пізнати, чим саме є Нескінченний Бог. Вона говорить:

```

Несподіваним гостем

Вважають нескінченне,

Але як може ця велич приходити,

Якщо вона ніколи не відлучалася?

```

Індуїзм називають Вічною Релігією. Він шукає єднання з Богом усіма способами, які лише відомі людству. Він прагне всездійсненного єднання людства з Богом — не більше і не менше. Суть індуїзму — толерантність. Індуїзм відмовляється вважати інші релігії світу як щось відокремлене. Індуїзм чинить так: він поселяє інші релігії всередині себе по-своєму; це можна назвати унікальною Дружбою Віросповідань, що не виявиться далеко від правди.

Для справжнього індуса любов до інших є природним складником його любові до Бога. Душа індуса радісно й урочисто виголошує і співає в дусі безстрашного Волта Вітмена:

```

“Я славлю себе й оспівую себе,

І те, що я вважаю своїм, ти вважатимеш своїм,

Бо кожен атом, що належить мені,

Належить і тобі теж”.

```

Найяскравіша риса індуїзму — це пошук безпосереднього переживання, ба навіть більше — усвідомлення Бога. Вивчаючи Веди, Упанішади, Бгаґавад Ґіту й інші індійські духовні писання, ви, либонь, здивуєтеся, дослідивши, що кожне з них хоч і наголошує на конкретному погляді чи певній ідеї, однак фундаментально воно втілює те саме досконале божественне Знання, яке є Богом.

Визначальний елемент індуїзму неповторно відображений у вченнях Іша Упанішади: “Урадуйся зрікшись”. Ви чудово знаєте, що добро та задоволення — не конче одне й те саме. Бажаючи задоволення, ви можете наблизитися до самого стовбура мангового дерева, проте власник дерева відмовиться дати вам плоди. А якщо ви прагнете добра, суттю якого є Істина, то справа буде цілком інакша. Коли вам потрібне манго не для того, щоб задовольнити жадібність, а для того, щоб ретельно вивчити, що це за фрукт, то в такому разі власник буде дуже радий вам. Він не тільки дасть вам манго для вивчення, а й запросить вас поласувати ними досхочу.

Ніхто з нас не бажає бути дурнем — отже, треба прагнути добра й покінчити із задоволеннями раз і назавжди. Наша Ціль, джерело вищої Істини й Блаженства, відкрита лише для тих, що люблять Істину, для тих, що хочуть відбутися у сповненій невичерпного захвату подорожі душі до висот і глибин.

Відданий індус прагне мати серце, для якого фальш — абсолютний чужинець, — серце, широке, як світ. Ви, либонь, скажете, що мати таке серце, мабуть, неможливо, це недосяжний ідеал. Але я не погоджуся з вами. Бо навіть нині такі благородні душі ходять по землі. Ваш унікальний президент Авраам Лінкольн, безсумнівно, мав таке серце. Цитую вашого великого філософа Ральфа Вальдо Емерсона: “Його (Лінкольна) серце було таке велике, як світ, але в ньому не було місця для пам'яті про погане”.

Мої брати і сестри, не бачу причини, чому б я не зміг знайти у вас серце, широке, як світ, вільне від фальші й невігластва й, окрім того, наповнене Істиною Заобрійного.

From:Шрі Чинмой,Йога та духовне життя. Подорож душі Індії, Tower Publications, Inc., New York, 1971
Sourced from https://ua.srichinmoylibrary.com/ysl