Чи має Бог план? Ні, жодного! Планувати — означає підбивати кошторис робіт, які мають бути виконані в майбутньому. Власне, спокуса успіху часто спонукає нас поринути в діяльність. Ми хочемо досягти успіху в майбутньому. Тому план дійсно допомагає нам деякою мірою. Але Богові не потрібно планувати. Бачення майбутнього для Бога не є тим, що має відбутися; це те, що вже живе, ба навіть буяє в гігантському лоні теперішнього.
Світ одвічно був зачарований рухом: туди-сюди, скрізь. Згасання ентузіазму в русі — це спад у людському житті. Кожен рух, перед тим як досягти цілі, долає підйоми і спуски. Рух — це зовнішнє вираження внутрішнього пориву. Той внутрішній порив — це представник Божої Волі в людському тілі, який шукає нагоди грати з Заобрійним і будити Нескінченне в скінченному.
Бог не має плану. Йому не доводиться планувати. Бог не є ментальною істотою, котра не може думати про майбутнє не плануючи. Захоплення — ось чим є Бог. Захоплення — ось що хоче Бог для нас. Ми матимемо Захоплення тільки тоді, коли звернемося з усім, що ми маємо, й з усім, чим ми є, до Найвищої Реальності.
Спершу нам слід думати про існування Бога, а тоді, раз це конче потрібно, ми можемо думати про Божий план. Чи існує Бог? Де доказ? Саме наше серце є доказом. Наше серце постійно просить і благає нас бачити Бога всюди й в усьому. Існування Бога можна відчути завдяки устремлінню нашого серця. Завдяки устремлінню серця ми пізнаємо, що Небеса-Безмовність Бога та Його земля-могутність — це усмішки вічної Божої Реальності, які не лише залежать одна від одної, а й взаємно доповнюють одна одну.
Деякі люди кажуть, що світ розпочав своє існування з Божого плану. Бачачи, що світ сповнений страждань і недосконалостей, вони вважають, що, якби їм було дано шанс, вони б упоралися з тим завданням ліпше. Таким я кажу: “Хто вам перешкоджає? Саме ви повинні обробити ґрунт, аби зібрати багатий урожай досконалості й задоволеності”.
Досить нам уроків від страждань та недосконалостей. Те, що нам зараз потрібно, — це Задоволеність і Досконалість. Шукаючи вади у плані, який ми приписуємо Богові, ми не одержимо цих божественних властивостей. Задоволеність і Досконалість належатиме нам тільки тоді, коли ми житимемо в Божій Свідомості. Інакшого способу немає.
Людське розуміння страждання та недосконалостей спирається на упереджені ментальні ідеї й уявлення. Боже Розуміння спирається на абсолютну, найвищу Реальність Його безпосереднього Бачення. Людське розуміння потребує обґрунтування. Боже Розуміння не потребує жодних обґрунтувань, тому що Бог втілює Істину й розкриває її одночасно.
Так само й духовна людина розглядає Бога з іншої точки зору, ніж звичайна людина. Духовна людина відчуває, що Богові належить усе, Бог є всім, що проявлено і не проявлено. Її Бог перебуває у вічному процесі вічного прогресу Вдосконалення. Звичайна людина відчуває, що Богові, аби змінити світ, дечого не вистачає.
Бог — це дитя, вічне божественне Дитя. Хіба дитина має план? Ні! Як людська дитина грається ляльками, вдягаючи їх, голублячи, так і Бог, божественне Дитя, чинить достоту те саме зі Своїми ляльками — інструментами-людьми. Однак божественне Дитя, будучи Богом, все робить свідомо, добротно й божественно.
Несвідомі, напівсвідомі, свідомі та божественно свідомі рівні людини невіддільні від Божого прояву саморозкриття. Найвища Таємниця полягає в тому, що людські плани завжди пов'язані з Диханням Всевишнього. Людині треба пізнати це. І далі пізнавати нема що. Людині слід відчути це. І глибше відчувати нема що. Людині слід усвідомити це. І більше усвідомлювати нема що.From:Шрі Чинмой,Йога та духовне життя. Подорож душі Індії, Tower Publications, Inc., New York, 1971
Sourced from https://ua.srichinmoylibrary.com/ysl