В подальших історичних періодах Індії святі та провидці стали вважати, що матеріальне і духовне життя ніколи не можуть іти пліч-о-пліч; що, аби досягти Бога, потрібно відмовитися від зовнішнього життя. Таким чином зовнішнім життям було знехтувано. Це призвело до захоплення країни чужоземцями та багатьох інших негараздів. Навіть досі в Індії дуже поширена точка зору, згідно з якою матеріальне процвітання й красу слід відкидати. В тому й полягає основна причина її віковічної скрути.
Утім, нині в Індії є духовні велетні, які відчувають, що усвідомити Бога належить у Його цілісності, що Творець та творіння — нероздільно одне. Вони стоять за ствердження життя, за реальну потребу як прогресу, так і досконалості в усіх сферах людського буття. В сучасній Індії цей новий підхід має широку популярність.
Можливо, нині Індія потерпає від злиднів, проте, завдяки чеснотам її нового усвідомлення і свіжого стремління, вона здійснить швидкий прогрес. Індії притаманна не лише щедрість серця, а й здатність виводити на передній план силу душі і застосовувати її для розв'язання будь-яких проблем.From:Шрі Чинмой,Йога та духовне життя. Подорож душі Індії, Tower Publications, Inc., New York, 1971
Sourced from https://ua.srichinmoylibrary.com/ysl