Я — безпорадний¹¹

О Всевишній Господи, я безпорадний. Ти дав мені очі, щоб бачити, й серце, щоб відчувати, але не дав Ти мені рук, аби зробити те, що потрібно, аби змінити те, що, як я бачу й відчуваю, має бути змінено.

Ти маєш синів і дочок. Твої сини так потоваришували з нечистотою, що виявилося неможливим для мене покласти край їхній дружбі. Твої дочки так потоваришували з невпевненістю, що виявилося неможливим для мене покласти край їхній дружбі. Ще гірше: Твої сини не лише несвідомо, а й свідомо, навіть навмисне вливають свою отруту, свою нечистоту у серця стремління й життя Твоїх дочок. Твої дочки свідомо й навмисне підкидають мурах своєї невпевненості у життя Твоїх синів. Коли нечистота від Твоїх синів проникає у Твоїх дочок, обмежена чистота Твоїх дочок зникає. Коли невпевненість Твоїх дочок проникає у Твоїх синів, обмежена мужність Твоїх синів зникає. Це не означає, що жінки не мають нечистоти — нечистота в них є, але в меншій мірі, ніж у чоловіків. Чоловіки також мають невпевненість, але меншу, ніж жінки.

Твої сини вважають, що агресія — фізична, ментальна та агресія віталу — це роль, яку належить грати чоловікам. Твої дочки вважають, що розчарування — фізичне, ментальне та розчарування віталу — це роль, яку належить грати жінкам. Чоловіча агресія руйнує розум швидше, ніж розум усвідомлює, що зазнав нападу агресії. Чоловіча агресія руйнує вітал чоловіка, щойно проникнувши туди. Чоловіче тіло руйнується, щойно воно почує ім'я агресії. Чоловіче серце руйнується, щойно воно побачить вигляд агресії. Попри те, Твоїм синам подобається агресія, вони люблять агресію й стали нерозлучними друзями з нею.

Твої дочки люблять розчарування понад усе у своєму житті. Вони розчаровуються, бо не здійснюються їхні незчисленні бажання; вони розчаровуються, бо їхні бажання здійснюються. Коли їхні бажання не здійснюються, вони почуваються жінками-прохачками. Коли їхні бажання здійснюються, вони вважають, що іншим людям Бог дав щось важливіше, а позаяк вони бажали й просили не те, що слід, тепер вони потрапили у світ розчарування. Вони відчувають, що треба було просити щось інше; треба було робити правильний вибір. Або не треба було мати жодних бажань — в такому разі не було б розчарування. Вони почуваються нещасними, бо попросили не те, що слід. Так само вони почуваються нещасними, попросивши будь-що. Знов-таки, якщо б вони не просили, щоб їхні бажання здійснилися, то вони б почувалися нещасними. Так що розчарування — це їхній жереб. Коли їхні бажання здійснюються, вони розчаровані. Коли вони не просять Тебе здійснити їхні бажання, вони розчаровані також.

Усе потребує місця: чи то задля безпеки, чи то тому, що все має крайню потребу в місці спочинку, в бездоганному притулку. Для своєї агресії чоловіки знаходять безпечне місце у жінках; жінки для свого розчарування знаходять безпечне, спокійне місце в чоловіках. Чоловік вводить ін'єкцію агресії в серце жінки, а жінка вводить ін'єкцію розчарування в життя чоловіка.

Мій Всевишній Господи, я безпорадний, бо у Твоїх синах я бачу потік нечистоти та гарматні постріли агресії; я безпорадний, бо у Твоїх дочках я бачу ріку невпевненості та пантеру розчарування. Ці розпачливі, нищівні й плачевні властивості — ба ні, здібності чоловіків та жінок руйнують Твоїх синів і дочок просто перед моїм зором-співчуттям та реальністю мого усвідомлення.

О Всевишній Господи, якщо я прошу Тебе, якщо вимагаю в Тебе дати більше спроможності чоловікам та жінкам, аби вони подолали свої вади, Ти лише кажеш, що вже наділив їх потрібною здатністю впоратися з тими руйнівними силами, що знеохочують і не сприяють стремлінню. Ти вже наділив їх потрібною здатністю, о Всевишній Господи, проте вчини мені ласку, дай їм ще більше здатності — не тому, що вони заслужили, не тому, що вони самі відчувають таку потребу, а тому, що я відчуваю, що не здатний допомогти їм. Я старався задля них, я молився за них, а допомогти їм не зміг. У той час їхньою свідомою та несвідомою силою була їхня слабкість. Але настане час, коли не стане жодної їхньої слабкості. Я був натхненником, я був слугою, я був прихильником цього нового бачення, яке містить у собі силу змінити обличчя світу. Бачення без сили — не бачення. Що хорошого в тому, щоби бачити, якщо не можна змінити це? З іншого боку, якщо ви не бачите, що потрібно змінити, то яким чином зміните? Бачити — добре, змінювати — краще, а найкраще — впровадивши зміни, підтримувати їхню досконалість безмежно й вічно.

Мій Всевишній Господи, Ти наділив мене здатністю бачити Твоє творіння таким, як воно є. Та, прошу, зроби ще один крок — дай мені здатність і силу змінити обличчя світу і здійснити Тебе так, як Ти бажаєш.

Мій Всевишній Господи, таким Твоє творіння побачив один із моїх аспектів. Та люблячий у мені розглядає Твоє творіння інакше. Позаяк світ створив Ти, позаяк це Твоє творіння, я на сто відсотків єдиний зі слабкостями Твоїх синів та дочок у моєму серці піклування, диханні-житті служіння й красі-душі просвітління.