Не страждайте!¹³

О моє тіло, о мій вітале, о мій розуме, о моє серце, не страждайте. Не плекайте страждання. Не дійте нерозумно. Не думайте, що страждання пришвидшать ваш духовний прогрес. Не думайте, що страждання миттю наблизять до вас Бога. Не думайте, що страждання — це надійний, єдиний ваш шлях до прогресу. Ніколи!

Розгляньте плюс- та мінус-фактори вашого страждання. Плюс-фактори: ваше страждання додається до вашого страху, неконтрольованого страху; ваше страждання додається до вашої бунтівної поведінки; ваше страждання додається до вашого отруйного розчарування; ваше страждання додається до вашого повільного, поступового краху. Мінус-фактори: ваше страждання віднімає у вас усе, чим наділив вас ваш Любий Всевишній Господь: від Його безмежної Щедрості Він дав вам Свою Радість, Він дав вам Свою Опіку, Він дав вам Своє Співчуття, Він дав вам Свою Єдність. Але ви плекали й дорожили стражданням, тож усі Його дари було викрадено. Викрадено ким? Вашим стражданням. Страждання не є способом здійснення духовного прогресу. Воно забирає від вас усі дорогоцінні дари, які дав вам Бог. Один по одному злодій-страждання розграбує найцінніші, найбажаніші дари, які дав вам Бог: Його Спокій, Його Любов, Його Блаженство, Його Опіку, Його Єдність.

Відтепер намагайтеся упіймати злодія-страждання на гарячому й привести його до вашого Любого Всевишнього. Коли ви впіймаєте злодія та коли відведете його до відповідної особи, і коли ця відповідна особа, ваш Любий Всевишній дізнається, що ви не бажаєте бути пограбованими ні внутрішньою сім'єю, ні зовнішньою, коли Він дізнається, що ви не бажаєте бути пограбованими ні членами вашого внутрішнього єства, ні членами зовнішнього світу, тоді ваш Любий Всевишній від Його безмежної Щедрості знову обдарує вас Його Опікою, Його Любов'ю, Його Радістю, Його Єдністю, Його Співчуттям та Його Гордістю безмірно.

Отож, шукачу, ні миті не плекай у тілі, віталі, розумі й серці страждання. Страждання — це не відповідь; страждання — це лише запитальний знак, який ніколи не задовольниться нашою відповіддю, хоч би якою вона була. Страждання — це запитальний знак, який ігнорує усі відповіді. Навіть якщо відповідатиме Бог, розум не погодиться, що відповідь правильна.

Страждання — це хибний шлях. Відтепер зростайте лише в радості та впевненості в собі. Ця впевненість у собі походить від вашої зреченої волі-єдності із вашим Любим Всевишнім. Ви хочете впевненості, і ви отримаєте впевненість тієї миті, коли ваша зречена єдність з Волею Всевишнього стане досконалою. Доти не може бути впевненості: ні впевненості в собі, ні в чомусь іншому.

Так що, шукачу, своїм тілом, віталом, розумом і серцем прийми божественні дари Бога, плекай їх, дорожи ними, примножуй їх. Як тобі їх примножувати? Завдяки свідомій самовіддачі у превеликій вдячності твоєму Любому Всевишньому. Якщо ти усміхатимешся одухотворено, то всі божественні дари, які ти отримав від Всевишнього, неодмінно помножаться. Якщо ти співатимеш у безмовності одухотворено, то всі божественні дари, які ти отримав від Всевишнього, неодмінно помножаться. Якщо ти танцюватимеш усередині свого серця-вдячності віддано й одухотворено, то всі божественні дари, які до цього часу ти отримав від Всевишнього, неодмінно помножаться. Ба більше, ти отримаєш від Нього не лише благодатні й плодотворні дари, а також і Творця та Володаря дарів — Самого Всевишнього. Той, хто створив дари і наділив тебе ними, більш, ніж готовий та охочий належати тобі. Він хоче, щоб ти вважав Його володіння своїми, цілком своїми. Коли ти приймеш Його володіння як свої власні, Він прийде і, поставши перед тобою, скаже: “Моє дитя, ти прийняв Мої дари, Моє творіння. Я так задоволений тобою. А тепер прийми Мене. Я цілком твій”. Тож вважайте своїми всі божественні дари, які вам дає Всевишній. Індивідуально та колективно вважайте їх своїми, цілком своїми. Відтак прийде справжній власник дарів і запропонує вам визнати Його своїм, незмінно і вічно своїм.