Чому я ховаюся?¹⁹

“Мій Всевишній Господи, чому так стається, що інколи мені хочеться сховатися від Тебе? Чому так стається, що інколи я відчайдушно намагаюся приховати свої думки від Тебе? Чому? Чому? Тому, що я боюся Тебе? Чи тому, що я люблю Тебе й відчуваю, що Тобі стане боляче, коли Ти дізнаєшся про мої непристойні, нечисті думки на фізичному плані? Я знаю, на внутрішньому плані мені ніколи не обманути Тебе. На зовнішньому плані, завдяки своєму проворному розуму, я відчуваю, що здатен обманути Тебе людським способом: мабуть, Тобі невідомі всі лабіринти людського життя. Все-таки скажи мені, чому я хочу ховатися від Тебе та приховувати свої думки?”

“Моє дитя, певною мірою це правда, що ти боїшся Мене. Ось чому ти ховаєшся від Мене. А також, певною мірою, правда й те, що ти боїшся зробити боляче Мені, тобто людській свідомості в Мені, коли Я побачу, як ти страждаєш від нездорових думок. Ототожнившися з тобою, Я, безсумнівно, страждатиму. Та основна причина — в іншому. Свідомо чи несвідомо ти лелієш життя невігластва. Ти хочеш сховатися від Мене, бо знаєш: попри те, що тепер ти свідомо прагнеш життя мудрості, життя-невігластво досі домінує над тобою й володіє тобою. Ти плекаєш ці думки, бо відчуваєш, що можеш отримати ці речі, а божественні думки, осяйні думки, Небесні думки — це все, либонь, ментальні галюцинації. Ось так ти міркуєш; тож несвідомо або й свідомо ти плекаєш свої небожественні думки і дорожиш ними.

Моє дитя, Я хочу сказати тобі, що ти не повинен боятися Мене й відчувати, що завдаси Мені болю. Божественне в мені ніколи не каратиме тебе. Божественному в Мені ніколи не стане боляче через твої так звані хиби. На фізичному плані ти запросто можеш позбутися цих хибних відчуттів, ідей та понять. Просто думай про Мене як про кошик для макулатури чи як про смітник, якщо хочеш позбутися цих сил. На фізичному плані є два підхожі місця, щоб ти позбувся там усього небажаного. Якщо ж хочеш позбутися цих нездорових думок на духовному плані, жбурни їх у Мене одухотворено й віддано. Хоч би від чого ти страждав, усе жбурляй у Мене. Я прагну твого просвітління, твого вдосконалення, і Я не задовольнюся ніколи, поки не побачу твою докорінну зміну.

Тобі слід відчувати, що твої хиби — це Мої хиби. Ти не боїшся самого себе, не намагаєшся ховатися від самого себе, бо знаєш, що ти — це ти. Якщо так само ти думатимеш про Мене як про свою власну реальність, збільшену й розширену, якщо відчуватимеш, що твої руки стали довшими, все, що ти маєш, — розширилося, і в цій розширеній, збільшеній свідомості ти та Я становимо одне ціле, то ти зрозумієш, що ті речі, які слід змінити в тобі, є також Моїми хибами.

Так що не бійся Мене і не бійся, що зробиш Мені по-людському боляче. Думай про Мене як про кошик для макулатури. Відчувай, що Я — саме твоє універсальне Життя, твоє трансцендентальне Життя. Чому ти повинен боятися Мене? Ми — одне, вічно одне, одне неподільне. Наша менша частина отримує просвітління від світла нашої більшої частини — більш просвітленої, більш здійсненної, більш досконалої та більш божественної.