Не досить¹⁶

О тіло, що ти шукаєш? Ти шукаєш комфорту. Хіба ти не знаєш, що комфорт — не що інше як замаскована темрява й сліпота? О вітале, що ти шукаєш? Ти шукаєш задоволень. Хіба ти не знаєш, що задоволення — це замасковане море-невігластво? О розуме, що ти шукаєш? Ти шукаєш самовдоволеного життя. Хіба ти не знаєш, що самовдоволення — це не що інше як початок самознищення? О серце, що ти шукаєш? Ти шукаєш упевненості. Проте ти плекаєш свою слабкість; ти плекаєш своє життя-прив'язаність. Ти роззираєшся навколо, щоб вести життя прив'язаності. Хіба ти не знаєш, що життя прив'язаності є нічим іншим як негайним розчаруванням? За розчаруванням неодмінно приходить крах, а крах — це замаскована смерть.

О тіло, для того, щоб розвинути відчуття відповідальності, тобі щодня слід молитися Богові, щоб Він пролив на тебе Його Співчуття. О вітале, для того, щоб розвинути більше простоти, тобі слід молитися Богові, щоб Він оточив тебе Його постійним благодатним Піклуванням. О розуме, для того, щоб розвинути більше щирості, тобі слід молитися Богові, щоб Він невідкладно наділив тебе Його Спокоєм. У Спокої ти розвинеш, примножиш свою щирість. О серце, для того, щоб звільнитися від прив'язаності та розширити своє бачення, щоб мати палац широти та просторий дім, у якому буде простора кімната для ваших бесід з Богом, тобі слід молитися Йому.

О моє тіло, твого відчуття відповідальності не досить. Тобі слід бути відповідальнішим. О мій вітале, твого відчуття простоти не досить. Тобі слід бути простішим, безперечно. О мій розуме, твого відчуття щирості не досить. Тобі слід бути щирішим, неодмінно. О моє серце, твого відчуття чистоти не досить. Тобі слід бути чистішим, безсумнівно. О члени моєї внутрішньої сім'ї, якщо ви не матимете предостатньо відповідальності, простоти, щирості й чистоти, то подорож мого життя завершиться дуже гіркою невдачею. Так що я благаю вас про більше відчуття відповідальності, простоти, щирості й чистоти.

Якщо ви всі не розвинете більше відповідальності, простоти, щирості й чистоти, то Всевишній у мені лишиться нездійсненим. Кожного дня, коли мій Бог лишається нездійсненим, я бачу й відчуваю, що моя обіцянка Богові, моєму Любому Всевишньому сидить за одним столом із розчаруванням, крахом і смертю. Кожного дня я відчуваю, що розчаровую мого Любого Всевишнього і навіть покидаю Його. О тіло, вітале, розуме й серце, через вас я не здатен порадувати Всевишнього, мого Любого Всевишнього.

О тіло, якщо ти не прислухаєшся до мого прохання, о вітале, якщо ти не погодишся зі мною остаточно, о розуме, якщо ти не зможеш порадувати мене, о серце, якщо ти не порадуєш Всевишнього так, як я хочу, щоб ти порадувало Його, то не буде ні варіантів, ні вибору. Бог, від Його безмежної Щедрості, дасть мені нові інструменти — інструменти з більшою охочістю, завзяттям і слухняністю Його Волі. Якщо ж у цій інкарнації ви підведете Всевишнього в мені, то будьте певні, що вам доведеться чекати нової нагоди багато-багато років, якщо не безкінечно. Так що, о тіло, вітале, розуме, серце, не проґавте цю золоту нагоду. Щодня на ваше життя, моє життя й Життя Бога очікує золотий день. Здійсніть Всевишнього в мені, і я здійсню Всевишнього в вас. Дайте мені те, що я потребую, і я дам вам те, що потребуєте ви. Те, що я потребую, — це ваша абсолютна слухняність. Те, що ви відчайдушно потребуєте, — це задоволеність. Дайте мені слухняність-єдність, і я дам вам задоволеність-досконалість.