Два потяги4
Два потяги: потяг бажання й потяг стремління. Потяг-бажання розпочинає свою подорож від станції ненаситності-мізерності й завершує її на станції розчарування-голодування. Потяг-стремління розпочинає свою подорож від станції спраги-одухотвореності й завершує її на станції торжества-просвітлення.Якщо ви є пасажиром потяга-бажання, то можете не перейматися, що для вас справді є добре, а що — погано. Сівши в потяг-бажання, ви тільки страждатимете. Якщо ви є пасажиром потяга-стремління, то вам не потрібно знати, що для вас є добре, а що — погано, бо Сам Бог здійснює ваш вибір. Тож, сівши в потяг-стремління, ви лише процвітатимете й процвітатимете як у внутрішньому світі, так і в зовнішньому. Внутрішнє процвітання — це невтомний поклик вашого серця. Зовнішнє процвітання — це незгасна усмішка вашого життя.
EA 54. 17 липня 1977 року, 15 год 10 хв, дорогою від Джамейки (Нью-Йорк) до Вашинґтона.↩
Шрі Чинмой, Еверест стремління, частина 3, Agni Press, 1977