99.

“My Lord, You are my Lord, You are everybody’s Lord, You are the Lord of the Universe.
Forgive me, forgive me, forgive me, for this time I shall ask You a most unpardonable question.”

“I forgive you, I forgive you, I forgive you.
My child, tell Me.”

“My Lord, did You ever take anybody as Your Lord, just for a day, or even for a fleeting second?”

“Did I?
Just for a day?
Even for a fleeting second?
My Lord is constant, permanent, eternal.
The surrendered love of My dearest lovers is My constant, permanent, eternal Lord.
I have always been a perfect slave of My lovers’ surrendered love.
Verily, you are also one of My Lords, My child.”

“Мій Господи, Ти — мій Господь, Ти — Господь кожного, Ти — Господь Всесвіту.
Прости мене, прости мене, прости мене, бо цього разу я задам Тобі найбезцеремонніше запитання”.

“Я прощаю тебе, Я прощаю тебе, Я прощаю тебе.
Запитуй, моє дитя”.

“Мій Господи, чи приймав Ти коли-небудь когось за Свого Господа хоч на день чи бодай на мить?”

“Чи приймав Я?
Хоч на день?
Чи бодай на мить?
Мій Господь незмінний, постійний, вічний.
Любов-зречення Моїх найдорожчих, тих, що люблять Мене, — Мій незмінний, постійний і вічний Господь.
Я завжди був бездоганним Рабом любові-зречення тих, що люблять Мене.
Воістину, ти — теж один із Моїх Господів, Моє дитя”.