Запитання: Психоаналітики кажуть, що якщо ми виведемо свої сексуальні бажання на поверхню й виразимо їх, то станемо емоційно зрілими. Проте духовні вчителі говорять, що сексуальне бажання стає перешкодою на шляху внутрішнього зростання. Хто має рацію?

Шрі Чинмой: Фройд заявляв, що секс присутній практично у всіх стосунках, починаючи зі стосунків матері та немовляти. Я з цим не погоджуюся. Фройд не зміг помітити ніжної чистоти й самовідданості, властивих справжній материнській любові. Хоч Фройд був першим, хто досліджував цю царину, іншим його сучасникам та наступникам вдалося піти значно дальше. Один з його колег, Карл Юнг не погоджувався з обмеженими поглядами Фройда. Юнг більше наголошував на розквіті душі, внутрішньої квітки. Він казав, що душа містить у собі інтуїцію, дух та спонукання несвідомого щодо накопиченого знання й досвіду минулих життів. Душа — це джерело зцілення і внутрішнього росту, воно має прямий зв'язок із мудрістю Заобрійного.

Нерозумно старатися звести всі людські та божественні імпульси у так зване сексуальне русло. Коли ми вступаємо в духовне життя, саме наше стремління здатне живити й підтримувати нас, привносячи в наше життя світло свідомості. Відтак ми інакше ставимося до всіх переживань. Життєві пригоди ми свідомо розглядаємо у світлі душі замість того, щоб змальовувати їх як проблеми, які потрібно весь час розв'язувати.