Розділ VIII. Істинні й фальшиві Вчителі

Бути послідовником духовного Вчителя — наче мандрувати разом із тим, хто безмежно сильніший за тебе, хто завжди готовий тобі допомогти й зробити тебе божественно щасливим.

Роль духовного Вчителя

У кожного є Ґуру, справжній Ґуру, це — Внутрішній Керманич, Всевишній Керманич. Існує тільки один Ґуру, цей Ґуру — Бог. Духовний Учитель є лише представником Бога. Будучи початківцем, шукач може не знати, де є істинний Ґуру, вічний Ґуру, тому що початківець не має свідомого й вільного доступу туди. Коли хтось допоможе шукачеві ввійти в його особистий світ Божественності й Реальності, тоді шукач пізнає, відкриває своє Божественне. В цьому полягає роль духовного Вчителя, людського Ґуру. А справжній Ґуру перебуває в найсокровенніших глибинах серця, котре плекає стремління.

Духовний Вчитель — це найстарший брат у сім’ї. Лише тому, що він має трохи більше Спокою, Світла і Благодаті, ніж інші, Бог обрав його, щоб він поділився своїм багатством з молодшими братами й сестрами. Вчитель знає, що він — не батько. Батько — хтось інший. Але, з огляду на те, що Вчитель — це найстарший брат, він повинен знати, де є Батько. Отже, найстарший брат у родині каже молодшим: “Ходімо, я покажу вам, де наш Батько”. Коли старший приводить молодших до їхнього спільного Батька, його роль на цьому завершується. Молодші дають собі раду самостійно, якщо старший покаже їм, де Батько.

Духовність — не просте діло. Коли хтось хоче опанувати її як слід, йому знадобиться допомога. Щоб отримати диплом, ви вступаєте до коледжу чи університету, а потім, закінчивши навчання, розпочинаєте своє власне життя.

Якщо шукач не приймає допомоги, його можуть спіткати певні труднощі. Може напасти важкий сумнів щодо духовного життя, і шукач здасться. Він подумає, що практикувати духовність — неможлива річ для нього, бо в його житті є чимало сумнівів, є чимало неправильного. А духовний Учитель завжди підтримає й допоможе, якщо він є.

Тож мати духовного Вчителя — це чудово, але не обов’язково. Є багато тих, що усвідомили Бога без допомоги духовного наставника. Втім, якщо вам поталанить на доброго Вчителя — прекрасно. В такому разі ви — щасливець.

Існує чимало способів дізнатися, чи вчитель істинний. Якщо вчитель каже, що може подарувати вам усвідомлення вже завтра, то ви маєте діло з фальшивим учителем. Якщо він каже, що за кілька сотень або тисяч доларів допоможе вам увійти у вищу царину свідомості й одержати Спокій, Світло і Благодать, — це фальш. Істинний Учитель завжди казатиме, що він — не Бог, він — навіть не Ґуру. Справжній Учитель — Сам Бог. Людський Учитель лише служить Богові в шукачах, він не є Ґуру. Справжній Ґуру — Сам Бог. Що ж, за допомогою цих підказок шукач, при бажанні, запросто зможе розпізнати істинне й фальшиве.

Істинний Учитель, істинний шукач

Дуже часто люди приходять і намагаються судити про бездоганність учителя. Тут запросто можна помилитися. Те, що з погляду шукачів може видаватися слабкістю Вчителя, не завадить їм усвідомити Бога за умови, що Вчитель — істинний, тобто він усвідомив Бога.

З іншого боку, так звані людські слабкості — це одна річ, але, якщо вчитель потурає життю нижнього віталу, сексуальному життю, це свідчить про те, що перед вами — дуже поганий учитель. Вам слід його полишити. Якщо ви не відчуваєте чистоти в учителеві, не бачите в ньому бездоганності життя нижнього віталу й емоційного життя, то ліпше сказати такому вчителеві “Прощавайте!”. Бо яким чином ви дістанете від нього хоч абияке вдосконалення свого особистого вітального життя?

Запитання: Як можна розпізнати істинного духовного Вчителя?

Шрі Чинмой: Коли ви матимете спільну медитацію з духовним Учителем, він, як безмежно добрий чоловік, покаже вам Світло і Спокій у його очах або в його духовній присутності — якщо забажає. Коли істинний духовний Майстер гляне на істинного шукача, той неодмінно щось відчує. Особа, яка усвідомила Бога, або духовний Учитель не має крил чи німба як ознаки. Це звичайна людина, яка становить виняток тим, що в її внутрішньому житті цілком панує Спокій, Світло і Благодать. Тож якщо ви прийдете до духовної особи, очікуючи чогось іншого, а не безмірного Спокою, Світла, Благодаті й Сили, то будете розчаровані.

Окрім того, треба знати, чи ви спроможні судити. Коли я нітрохи не обізнаний з медициною, то хіба можна мені судити про видатного лікаря? Тільки інший лікар може скласти про нього належне судження. І медсестра, яка певною мірою розуміється на медицинській справі, здатна оцінити великого лікаря далеко краще, ніж я. У духовному житті справжній шукач, який має щире стремління й щиру присвяту, вже трохи зачерпнув внутрішнього Світла. Відповідаючи на прагнення шукача, Бог послав йому проблиск Світла. Тому шукач, завдяки цьому Світлу, неодмінно щось побачить і відчує у справжньому духовному Вчителеві. Щодо істинності іншої людини, в даному разі — духовного вчителя, найліпшим суддею буде стремління того, хто справді далеко просунувся в духовному житті і здійснює стрімкий прогрес у внутрішній подорожі. Отже, щире стремління — найліпший суддя.

Учитель, який не володіє усвідомленням, дуритиме вас день, місяць або кілька років, але він не зможе так чинити довіку. Якщо ваше стремління стовідсотково чисте, якщо ви не хочете нічого, окрім Бога, то Бог не полишить вас назавжди в товаристві нещирого вчителя, котрий не має усвідомлення. Це не можливо!

Духовний Учитель — це той, що невтомно служить за наставника людям, котрі шукають Бога.

Існує велика відмінність між окультистом та справжнім духовним Учителем, який прямує дорогою зречення перед Божою Волею. “Нехай буде Воля Твоя” — не лише Христове послання. Це послання всіх духовних Майстрів. “Нехай буде Воля Твоя” — це суть йоги зречення. Немає жодного духовного Вчителя, який би не дійшов до цього усвідомлення. А окультист, якщо він не належить до найвищого розряду, вважає, що насамперед має виконуватися його особиста воля. Цим відмінні окультист та справжній духовний Учитель.

Син Божий Ісус Христос перебував на Землі впродовж тридцяти трьох років. Він творив чудеса тільки протягом останніх трьох літ. Невже ви гадаєте, що світ досі обожнює його й поклоняється йому лише тому, що він ходив по воді й воскрешав мертвих? Ні, не завдяки чудесам його обожнюють понині, а завдяки тому, що він приніс на Землю вічну Свідомість, нескінченну Свідомість. Шрі Рамакрішна майже не творив чудес, і багато-багато інших духовних Майстрів не демонстрували див. Вони вважали, що дива на фізичному рівні — це дитяча забавка, коли порівняти їх із тим, що вони здатні витворити на духовному рівні, в царині серця, де панують нескінченний Спокій, нескінченне Світло, нескінченна Благодать.

Сила кундаліні й інші дивовижні сили на Землі — минущі, бо вони зв’язані Землею. А сила Я — нескінченна; сила трансцендентального Я нескінченна й безсмертна. Для духовного шукача найважливішим з-поміж усього на Землі є пробудження свідомості й усвідомлення Я, тому що воно вічне. Коли хтось прийде сюди й покаже нам якісь чудеса, ми будемо зачаровані. Однак, коли ми повернемося додому, не залишиться нічого, що б підтримувало нашу віру в те, що діялося. Все здаватиметься магією, витівкою. Чи довго ми будемо берегти чарівника в собі й перед собою? А коли хтось підносить нашу свідомість бодай на секунду, або ми самотужки сягаємо вищої свідомості завдяки інтенсивному стремлінню, тоді наша віра в це переживання триває, бо це наш особистий внутрішній досвід.

Ми потребуємо чогось такого, що триває вічно.
Безсмертя, внутрішнє Безсмертя є нашою потребою.
Воно приходить завдяки пробудженню й піднесенню нашої свідомості.