15. Я дуже багато вивчав священні писання. Я також займаюся проповідництвом щодо духовності, релігії, внутрішнього життя й такого іншого. Проте особисто я відчуваю всередині себе голу пустелю. Я не отримую ніякого задоволення від того, що роблю. Я відчуваю, що марную свій дорогоцінний час та дорогоцінний час інших людей. Чи не могли б ви просвітити мене у цьому?

Я повністю розумію вас. Ви не самотні. Чимало людських душ пливе у тому самому човні. Вивчення книг і писань дає нам інформацію, яку ми можемо цитувати, та деяке розуміння. Найбільше, що воно дає нам, — це натхнення. Запозичивши ідеї інших, ми ніколи не станемо по-справжньому просвітленими у своєму внутрішньому житті. Саме завдяки вивченню вічної книги Істини, що всередині нас, постійному прислуханню до Голосу нашого внутрішнього "Я" ми можемо стати духовно просвітленими. А тоді ми знайдемо радість і у своєму зовнішньому житті. Спочатку ми повинні побачити Бога, а після цього ми зможемо стати такими, як Бог. Якщо ми дійсно хочемо стати такими, як Бог, наші розмови повинні уступити шлях нашому становленню. Дозвольте розказати вам правдиву історію. У Індії, в одному бенгальському селі, слуга заможного чоловіка щодня поромом перепливав річку, щоб дістатися до будинку господаря. Одного дня здійнялася сильна буря. Пором не міг плисти по бурхливій ріці, і слуга, який мусів подолати багато зайвих миль пішки до мосту, щоб перейти річку, запізнився. Його господар розізлився. "Ти телепень!" — кричав він, — "Якщо б ти тричі повторив ім’я Крішни, ти б побачив, що човен тобі не потрібен. Ти б сам зміг перетнути ріку, ступаючи по воді!" Минув полудень, а буря не вщухала, і бідолашний слуга злякався, що ситуація повториться. Він був простодушним і послухався свого господаря. У самій глибині свого серця він тричі повторив ім’я Крішни. О диво-дивне, погляньте! Слуга відчув силу, яка штовхала його вперед, до води, і він зміг ступати по самих хвилях. Ось так він перейшов ріку. Коли про це довідався господар, його радість не знала меж. Велика гордість наповнила його серце. Хіба ж не його порада привела до такого успіху? "Я ніколи не знав, що мої поради мають таку велику силу", — подумав він, — "Нумо, насолоджуся цим дивом і я сам". Отож він вирушив до ріки, яка тепер була спокійна й тиха, і тричі вимовив ім’я Крішни. А тоді ступив у воду. Однак страх та сумнів мучили усе його єство і, незважаючи на сотні гучних повторень священного імені, намагання господаря виявилися даремними. Він потонув. Чого нас навчає ця історія? Слуга мав щиру віру у свого господаря. А також тверду віру у Господа Крішну. Власне, його абсолютна віра у божественну силу врятувала його й довела могутність милості Крішни. Подібним чином і промовець, незважаючи на те, що його власна віра слабка, може пробудити істинну віру у своїх слухачах. Проте найбільше допомагає іншим той, хто сам є істинно духовним. Якщо ми хочемо переконати інших у Істині, наше найвище уповноваження приходить тільки від безпосереднього пізнання Істини, а не від писань. У божественній Грі непросвітлене уповноваження грає роль лампи, а Істина у процесі усвідомлення грає роль Світла.

Шрі Чинмой, Йога та духовне життя. Подорож душі Індії..Вперше опубліковано Центр Шрі Чинмоя, Київ в 2017 році.

Це 3rd книга, яку написав Шрі Чинмой після приїзду на Захід у 1964 році.

Зверніть увагу:

Якщо ви вказуєте, що інформація з іншого сайту, будь ласка, включіть наступну інформацію, відповідно до умов ліцензії:


Шрі Чинмой
Інформація з книги Йога та духовне життя. Подорож душі Індії. доступна для обміну згідно з Creative Commons license

Close »