Передмова

— Шрі Чинмой

Назва цієї збірки може видаватися, на перший погляд, дивною, навіть парадоксальною. Мисленню, яке, зазвичай, розглядає навчання як настанову чи принаймні як практичну демонстрацію, либонь, складно уявити його безмовним, без слів.

Однак, говорячи про медитацію, ми входимо у світ, в якому істина традиційно передається безпосередньо, у тиші, за допомогою погляду, жесту, дотику. Один із найяскравіших прикладів — це проповідь-квітка Будди, коли Будда вийшов до численної аудиторії, а його лекція полягала в тому, щоб показати квітку! Як каже Шрі Чинмой, “усі істинні духовні Вчителі навчають медитації безмовно”.

Тож коли такі Вчителі все-таки вдаються до слів, то не дивно, що вони роблять це в поетичному, парадоксальному або мантричному стилях (тобто звучання й ритм слів фактично викликають те, що вони означають). Мета завжди та сама — відійти від аналітичного мислення й звернутися до глибшого джерела знань, яке Шрі Чинмой називає серцем.

Книжка такого Вчителя аж ніяк не може бути просто навчальним посібником, в якому медитація зводиться до технічних прийомів, однак деякі практичні поради ви знайдете тут у відповідному розділі.

Техніки, які пропонує Шрі Чинмой, схожі на трампліни для творчої праці з уявою: те, що сьогодні можливо лише уявити, одного разу стає реальним, а потім цією реальністю можна стати.

Він пише: “…Треба завжди творити. Ваша творчість — це те, на що ви, зрештою, перетворитеся. Кінець кінцем, ви зрозумієте, що ваша творчість є нічим іншим як саморозкриттям”.

Шрі Чинмой наголошує, що медитація — це щось більше, ніж технічні прийоми, навіть корисні. “Більше”, насправді, полягає у щирому устремлінні шукача, його внутрішньому благанні про Вище.

“Устремління, — пише він, — це молитва в серці. Серце кличе й прагне, немов здіймається вгору палке полум'я”. В цьому полягає основна суть його вчення, а також розкривається невід'ємна частина його філософії — динамізм. Медитація — не пасивний процес: окрім відкритості й сприйнятливості, потрібен також творчий підхід, стремління вгору.

“Медитація показує, як можна чогось прагнути та як досягати того, чого прагнеш”. Попри твердження Шрі Чинмоя, що “за допомогою книжок ніколи не навчитися медитувати”, слова людини, котра досягла вищого усвідомлення, все-таки здатні служити джерелом потужного натхнення для тих, що вирушають у духовну подорож. Адже медитація — не теорія. Звісно, про неї можна розмірковувати, її можна обговорювати, та, врешті-решт, її слід практикувати. “Теорію треба перевіряти. Факти треба поважати. Істиною треба жити”.

— Алан Спенс