Практика

Та сама.
Моя втрачена Істина
Відкрилася знову.
Та сама.

Те саме.
Моє забуте Я воскресло
В пам’яті знову.
Те саме.

Ту саму.
Мою втрачену Мету
Знайдено знову.
Ту саму.

Як розпочати

Треба знати, що кожен шукач, з духовної точки зору, є початківцем. Кожен, хто має внутрішню потребу ставати божественнішим, світлішим та відбуватися, є шукачем. Коли ви прагнете постійного, безперервного прогресу та постійного самоперевершення, щоб увійти в Позамежне, що повсякчас перевершує себе, тоді ви стаєте вічним шукачем.

Якщо ви — абсолютний початківець, то можете розпочати з читання духовних книжок або священних писань. Вони надихнуть вас. Але слід читати книжки тих духовних Учителів, яким ви цілком довіряєте. Є Вчителі, які досягли найвищого знання. Читаючи їхні книжки, ви неодмінно отримаєте натхнення.

Тільки той, хто усвідомив Істину, здатен її запропонувати. В інакшому разі сліпий веде сліпого.

Спочатку не слід навіть думати про медитацію. Просто постарайтеся виділити певний час протягом дня, щоб побути у спокої й тиші. Відчувайте, що ці хвилини належать вашому внутрішньому єству і більше нікому. Особливо важлива систематичність. Потрібно регулярно практикувати, в той самий час.

Найкращий спосіб навчитися медитувати — спілкуватися з тими, хто практикує медитацію впродовж тривалого часу. Ці люди не здатні навчати вас, однак вони можуть вас надихнути. Якщо ви маєте друзів, які вміють медитувати, то просто сядьте поруч з ними під час їхньої медитації. Ваше внутрішнє єство спонтанно отримає від них деяку силу медитації. Ви нічого не крадете: ваше внутрішнє єство лише приймає допомогу, про що ви й не здогадуєтеся на зовнішньому плані.

Найважливіше — це практика. Поки що ваш розум поводиться, як мавпа: він постійно стукає у двері вашого серця, порушуючи його спокій. Та скільки б розум не приходив, відсилайте його геть або навмисно спиніть свою увагу на чомусь іншому.

Основи медитації

Почнімо з основних правил медитації. Для медитації вам потрібне спеціальне місце — абсолютно чисте й священне для вас місце-затишок, яке ви будете використовувати тільки для медитації. Там у вас буде священний столик, на якому стоятиме зображення вашого духовного Вчителя, Христа або іншої духовної особи, якій ви симпатизуєте, яку ви вважаєте своїм Учителем. Мої учні тримають на столику для медитації мій Трансцендентальний портрет, на якому я перебуваю в абсолютній єдності з моїм Внутрішнім Керманичем.

Під час щоденних індивідуальних медитацій старайтеся медитувати наодинці. Це правило не стосується до подружжя: якщо вони належать до того самого духовного Вчителя, то вони, безперечно, можуть медитувати разом. Близькі духовні друзі, які мають цілковите порозуміння у внутрішньому житті, також можуть медитувати разом. За інакших обставин медитувати з іншими під час щоденних індивідуальних медитацій не бажано. Колективна медитація також має важливе значення, а під час щоденної індивідуальної медитації ліпше медитувати наодинці перед особистим священним столиком.

Зовнішні допоміжні засоби для медитації

Годиться перед медитацією прийняти душ або ванну. Чистота тіла є вкрай потрібною для того, щоб мати чисту свідомість. Якщо немає можливості прийняти душ перед тим, як медитувати, то слід принаймні вмити обличчя й ноги. Бажано одягнути чистий світлий одяг.

Якщо ви запалите ароматичну паличку, поставите перед собою квіти, це вам сприятиме. Дехто вважає, що ставити перед собою квіти під час медитації не обов’язково. Адже квітка є всередині нас; всередині нас — тисячопелюстковий лотос. Але квітка, яку ми бачимо на фізичному плані перед собою, нагадує нам про внутрішню квітку. Її барва, аромат і чиста свідомість додадуть натхнення; від натхнення ви отримаєте устремління, а від устремління — усвідомлення.

Подібна річ із використанням свічок під час медитації. Саме по собі полум’я свічки не створює устремління; ви отримаєте устремління лише від внутрішнього полум’я. Однак, бачачи зовнішнє полум’я, ви відразу відчуваєте, що полум’я устремління вашого внутрішнього єства теж здіймається, щораз вище й вище.

Запаливши ароматичну паличку і вдихнувши її аромат, ви, можливо, відчуєте лише краплю натхнення й чистоти, але ця крапля примножить ваше внутрішнє надбання.

Для того, що стоїть на порозі усвідомлення Бога, або для того, що вже усвідомив Бога, ці речі не є важливими. А коли ви знаєте, що ваше усвідомлення Бога ще далеко, ці зовнішні атрибути, безперечно, підсилюватимуть ваше устремління.

Час для медитації

Індійські святі, мудреці та духовні Вчителі вважають, що найкращий час для медитації припадає на проміжок між третьою й четвертою годинами ранку. Ця пора є найсприятливіша. Вона називається Брагма Мугурта, тобто Час Брагмана. Однак тут, на Заході, якщо ви лягаєте спати пізно, то для вас найкращим часом для медитації буде пів на шосту чи шоста година ранку. Точний час має бути встановлено згідно з індивідуальними можливостями й обставинами.

Отже, це буде ваша перша медитація протягом дня. Якщо ви можете медитувати ще раз, опівдні, впродовж десяти-п’ятнадцяти хвилин, — це чудово. Однак полуденну медитацію слід проводити у приміщенні, а не на вулиці. Настане час, коли ви зможете медитувати будь-де: ведучи автомобіль та під час будь-якого заняття. А на перших порах бажано медитувати у приміщенні, у відповідному місці.

Наступна ваша медитація може бути під час заходу сонця. Спостерігаючи, як сідає сонце, спробуйте медитувати впродовж десяти хвилин. Намагайтеся уявляти, що ви стали одним цілим із сонцем, космічною природою. Відчувайте, що ви дуже добре виконували свою роль протягом дня, а тепер можете відпочити.

Наостанок, медитуйте перед сном, коли б вам не доводилося лягати. Ліпше завжди вкладатися спати до двадцять третьої. Та потреба не знає законів: якщо ви працюєте вночі, — не біда.

Поза

Під час медитації важливо утримувати хребет у прямому вертикальному положенні, зберігаючи тіло розслабленим. Якщо тіло напружене, воно, зазвичай, не сприймає тих божественних якостей здійснення, які протікають всередині тіла й крізь тіло під час медитації. В тілі має бути відчуття зручності. Відчувши дискомфорт, воно автоматично змінює своє положення. Під час медитації внутрішнє єство спонтанно надасть вам зручного положення. Треба лише підтримувати його.

Основна перевага пози лотоса полягає в тому, що вона допомагає утримувати прямий хребет. Однак тіло при цьому не завжди розслаблене. Отже, для доброї медитації поза лотоса не є обов’язковою. Багато людей чудово медитують, сидячи на стільці.

Деяким шукачам подобається медитувати лежачи, однак я скажу, що це нітрохи не годиться ні для початківців, ні для тих, хто медитує навіть протягом кількох років. Це підходить лише найдосвідченішим шукачам і тим, хто усвідомив Бога. Всі інші, намагаючись медитувати в лежачому положенні, потрапляють у світ сну, внутрішньої пасивності або дрімоти. До того ж, коли ми лежимо, наше дихання не таке повне, як у сидячому положенні, оскільки воно не усвідомлюється й не контролюється.

Мої учні часто запитують мене, чи слід тримати очі розплющеними під час медитації. Я хочу сказати, що дев’яносто відсотків людей, які медитують із заплющеними очима, засинають. Вони медитують впродовж п’яти хвилин, а наступні п'ятнадцять хвилин перебувають у світі сну. Динамічної енергії нема, є лише інертність та самозаспокоєння — виходить щось на кшалт приємного відпочинку. Через якийсь час, завдяки дивовижній Божій Милості, вони прокидаються й знову медитують протягом двох-трьох хвилин.

Під час медитації найліпше — тримати очі напівзаплющеними (чи напіврозплющеними). Тоді ви одночасно стаєте корінням дерева і його кроною. Частина, в якої очі напіврозплющені, відчуває себе корінням, що символізує Матір-Землю. Інша частина, очі якої напівзаплющені, — це крона, світ бачення чи, скажімо, Небеса. Наша свідомість перебуває на найвищому рівні, й, разом з тим, вона є тут, на Землі, намагаючись змінити світ.

Медитація з напівзаплющеними очима називається медитацією лева. Навіть занурюючись глибоко всередину, ви свідомо утримуєте фокус своєї уваги як на фізичному, так і на підсвідомому рівнях. Вас намагаються полонити як шум і гам фізичного світу, так і світ сну, тобто підсвідомий світ. Але ви не попадаєтеся ні тому, ні тому.

Дихання

Правильне дихання має велике значення для медитації. Намагайтеся вдихати якомога повільніше та спокійніше — так, щоб навіть тоненька ниточка не поворухнулася, якби вона була перед вашим носом. А видихаючи, намагайтеся робити це ще повільніше, ніж ви вдихали. Якщо можливо, то робіть коротку павзу після видиху, перед початком наступного вдиху. Затамуйте дихання на декілька секунд. Однак, якщо це тяжко дається, то припиніть цей метод дихання. Ніколи не робіть того, що може зашкодити вашому організму чи дихальній системі.

Дихаючи, думайте, передусім, про чистоту. Якщо, вдихаючи, ви відчуваєте, що дихання походить безпосередньо від Бога, самої Чистоти, то воно легко очищується.

Потому старайтеся відчувати, що з кожним вдихом ви приносите в тіло спокій, безмежний спокій. Протилежність спокою — хвилювання. Видихаючи, відчувайте, що ви позбуваєтеся хвилювання всередині себе й хвилювання, яке ви бачите скрізь навколо себе. Дихаючи таким методом, ви помітите, що хвилювання полишає вас.

Тоді, виконавши цю вправу кілька разів, старайтеся відчувати, що, вдихаючи, ви вдихаєте силу Всесвіту, а видихаючи, уявляйте, як ваше тіло цілком звільнюється від страху.

Повторивши це кілька разів, далі старайтеся відчути, що ви вдихаєте радість, безмежну радість, а видихаєте смуток, страждання й пригнічення.

Можна спробувати ще таку вправу. Уявіть, що ви вдихаєте не повітря, а космічну енергію. Відчувайте, як з кожним вдихом вливається колосальна космічна енергія, яку ви маєте намір застосувати для очищення свого тіла, розуму й серця. Уявіть, що у вашій істоті немає жодного місця, яке б не заполонив потік космічної енергії. Енергія тече рікою всередині вас, омиваючи й очищаючи все ваше єство. А видихаючи, відчувайте, що ви видихаєте весь непотріб, який накопичився всередині вас: небожественні думки, непевні ідеї, брудні вчинки. Ви видихаєте все, що вважаєте небожественним у своїй системі, все, що не бажаєте визнавати своїм. Це не є традиційною пранаямою, більш складною й систематизованою, це — найефективніший духовний метод дихання.

Практикуючи його, ви невдовзі отримаєте результати. Спочатку вам доведеться використовувати уяву, та згодом ви побачите й відчуєте, що, насправді, це не фантазії, а реальність. Ви свідомо вдихаєте енергію, яка тече скрізь навколо вас, очищуючи себе й позбуваючись усього небожественного. Дихаючи таким методом упродовж п’яти хвилин щодня, ви зможете здійснити дуже стрімкий прогрес. Однак це слід робити дуже свідомо, не механічно.

Мантра

Мантра — це слово, яке походить зі санскриту. Мантри відіграють важливу роль у філософії, духовності та внутрішньому житті Індії. Мантра — це слово, наповнене божественною енергією.

Коли збентеженість розуму перешкоджає вам увійти в глибоку медитацію, це слушна мить, щоб застосувати мантру. Впродовж кількох хвилин ви можете повторювати Всевишній, ОМ або Бог.

Найпотужніша з усіх мантр — це ОМ. ОМ — це мати всіх мантр. ОМ — це єдиний, неподільний звук, вібрація Всевишнього. ОМ — це звук-зерно Всесвіту, за допомогою якого Бог урухомив першу вібрацію Свого творіння. Щомиті Бог творить Самого Себе заново всередині ОМ.

ОМ не народжується, ОМ не вмирає. Нічого, крім ОМ, не існувало, не існує й не існуватиме.

ОМ треба співати вголос так, щоб його звучання вібрувало навіть у фізичних вухах та пронизувало все тіло. Це переконає ваш зовнішній розум і дасть відчуття радості й звершення. Співаючи ОМ, слід тягнути звук м, щонайменше, втричі довше за звук о.

Співати ОМ можна по-різному. Співаючи голосно, ви відчуєте Всемогутність Всевишнього. Співаючи тихо, ви відчуєте Захват Всевишнього. Співаючи про себе, в безмовності, ви відчуєте Спокій Всевишнього.

Музика

У духовному світі музика, саме її дихання, щільно пов'язане з медитацією. Безмовність — це джерело всього. Безмовність — це джерело музики й сама музика. Безмовність — це гніздо, а музика — птах.

Не намагайтеся осягнути музику розумом. Не намагайтеся відчути її навіть серцем. Нехай птах-музика просто й невимушено лине в небі вашого серця.

Кожна людина звучить своєю музикою; свою музику має кожен рух, кожна дія. І кожне наше дихання має в собі музику.

Музика та духовне життя чудово поєднуються, доповнюючи одне одного. Музика допомагає духовному шукачу заглиблюватися в себе, щоб отримувати велике задоволення від життя, істини, реальності.

Коли ми слухаємо або виконуємо одухотворену музику, наше внутрішнє єство відразу підноситься, щораз вище й вище — до найвищого. Крізь нас ллється ріка, ріка свідомості, і ця свідомість завжди світла.

Найкращий спосіб злитися з одухотвореною музикою — мати тверде внутрішнє переконання, що, коли ви вдихаєте, вдихає сама ваша душа. Відчувайте, що з кожним вдихом у вас проникає Універсальна Свідомість, божественна Реальність, божественна Істина. А видихаючи, відчувайте, що ви видихаєте невігластво, яке оповило вашу душу. Відчувайте, що пелену невігластва скинуто. Свідомо уявляти це й відчувати — найкращий спосіб стати одним цілим з одухотвореною музикою.

Спів — це форма медитації. Якщо вам не виходить точно відтворювати мелодію, — не біда. Певна річ, вам не слід співати перед публікою, однак ви, безумовно, можете співати на самоті. Якщо ви співаєте з натхненням, це буде формою справжньої медитації, навіть якщо мелодія неправильна. Медитація та спів мають однакове значення, якщо співати одухотворено. Медитація — надзвичайно важлива. Отже, співаючи духовні пісні, ви отримуєте можливість медитувати найпростішим способом. Ця можливість стукає у ваші двері щомиті. Припустимо, вам іноді не вдається медитувати, але хіба ви не любите співати? Одухотворений спів приносить таку ж користь, як і медитація. Цілком ймовірно, що, співаючи з натхненням, ви отримаєте ліпші результати, ніж від медитації.

Кілька вправ для розуму й серця

Відстороніться від розуму і спостерігайте за ним збоку. Можна прочитати сотні сторінок, поспілкуватися із сотнями людей, проте так і не отримати просвітління. Так що, розмірковуючи про те, що дав вам розум, замисліться над тим, чого ви, насправді, потребуєте понад усе, і ви зрозумієте, що розум не задовольнив цієї потреби. Отже, якщо розум розчарував вас, то навіщо на ньому зосереджуватися?

Перебуваючи в розумі, ви зможете медитувати, щонайбільше, впродовж п’яти хвилин. Відтак з тих п’яти хвилин на активну медитацію припаде лише одна хвилина. Спочатку буде радість і задоволеність, однак згодом ви відчуєте безплідну пустелю. А, медитуючи в серці, можна мати постійну задоволеність. Перебуваючи в серці, ви медитуєте там, де перебуває душа. Так, світло й свідомість душі пронизує все тіло, однак існує особливе місце, де душа проводить найбільше часу. Це — серце. Йдеться не про фізичне серце, орган людського тіла. Я кажу про чисте серце, духовне серце. Духовне серце міститься в центрі грудей, у центрі нашої істоти. Прагнучи просвітління, ви отримаєте його від душі, яка перебуває в серці.

Щоб заспокоїти, вгамувати розум, старайтеся зосередитися. Якщо ви зможете відкинути всі думки, що турбують ваш розум, то рано чи пізно ваше внутрішнє єство автоматично вийде на передній план і постане перед вами, мов сяюче сонце, пробившись крізь завісу хмар. Поки що внутрішнє сонце закрите імлою думок, ідей, сумнівів, страху і таким іншим. Уважайте, що розум — це мавпа або неслухняна дитина. Щоразу, коли він приходить до вас, проганяйте його або навмисно переводьте свою увагу на що-небудь інше. Якщо ви дозволите, щоб розум відволікав вас, він набиратиметься сили й мучитиме вас далі. Під час медитації розум може чинити опір, перешкоджати, але вам слід відчувати, що ви маєте те, що переважить розум, це — серце. Просто жбурніть свій розум і все, що з ним пов’язане, у серце.

❧

Зосереджуватися на серці можна так само, як зосереджуються на картині, полум’ї свічки або будь-якому іншому матеріальному предметі. Духовне серце невидиме для фізичних очей, проте сфокусувати на ньому всю свою увагу — цілком можливо. Поступово сила зосередження ввійде у серце й остаточно забере вас із царства розуму.

Намагайтеся дихати якомога повільніше й тихіше — так, щоб найтонша ниточка, яка, припустимо, звисає перед вашим носом, не поворухнулася. Ви побачите, що медитація ваша поглибшала, а розум — стих і заспокоївся.

Тепер уявіть собі щось просторе, тихе, лагідне. Починаючи медитувати, відчуйте, що всередині вас — безкрайній океан, а ви пірнаєте на дно, де панує тільки спокій. Якщо ви зможете ототожнитися з цим величезним океаном, то медитувати буде дуже легко.

❧

Напівзаплющіть очі й уявіть безкрає небо. Спочатку намагайтеся уявити, що небо — просто перед вами, а тоді — відчути, що ви безмежні, як небо, або — що ви самі є безкраїм небом. Через кілька хвилин заплющіть очі й постарайтеся уявити і побачити небо у своєму серці. Відчуйте, що ви — Універсальне Серце, а всередині вас — небо, на яке ви медитували, з яким ототожнювалися. Універсальне Серце безмежно ширше, ніж небо, так що ви запросто зможете помістити небо всередині себе.

За межі мови й розуму

За межі мови й розуму,
В ріку Світла, що сяє одвічно,
Пірнає моє серце.

Сьогодні тисячі дверей,
Зачинених упродовж тисяч літ,
Відчинено настіж.