Очікування²

Очікування — це розчарування, особливо тоді, коли я хочу володіти світом. Очікування — це розчарування, особливо тоді, коли я хочу бути повелителем світу. Очікування — це розчарування, особливо тоді, коли я хочу, щоб світ підкорявся моїй волі.

Очікування має підставу, якщо я люблю світ і хочу, щоби світ запропонував мені своє серце-вдячність. Очікування має підставу, якщо я молюся Богові за покращення, зміну й просвітлення світу і хочу, щоби світ запропонував мені своє серце-вдячність. Очікування має підставу, якщо я щиро, віддано й беззастережно намагаюся підняти земну свідомість згідно з моєю спроможністю і хочу, щоби світ запропонував мені своє серце-вдячність.

Очікування — це не що інше як задоволення, якщо я віддано, одухотворено й безумовно чекаю, коли настане обраний Час Бога, щоб визволити, просвітити, преобразити, удосконалити й здійснити мене. Очікування — це задоволення, якщо я у найглибших куточках свого серця відчуваю, що Бог — не лише мій верховний Господь, Абсолютний Всевишній, а й мій Друг, мій вічний Друг, єдиний Друг. Очікування — це задоволення, особливо тоді, коли я пізнаю, що у внутрішньому світі Бог зробив для мене все. Це моє відкриття ґрунтується на моїй внутрішній вірі в Нього не тому що Він — сама Любов до мене, а тому, що я усвідомив дещо безмежно важливіше: Бог, мій Всевишній Господь, мій вічний Друг вершить усе в мені і крізь мене. В мені і крізь мене Він розширює, збільшує своє космічне Бачення. Коли я усвідомлюю, що Він зробив для мене та чим Він є для мене, моє життя набуває одухотвореного сенсу і наповнюється плодотворним захватом.

Коли я використовую людське в собі, щоб служити якійсь цілі, моє очікування стає розчаруванням. Коли я використовую божественне в собі, щоб служити якійсь цілі, моє очікування має підставу. В такому разі очікування саме собою стає підставою. А коли я використовую мого Всевишнього Господа, мого вічного Друга, щоби здійснити щось, моє очікування — це задоволення, бо моє очікування — це Його Світло-Бачення, а моє задоволення — це Його Захват-Реальність. Вони — одне нероздільне.