Чи така моя доля?¹⁰

“Мій Всевишній Господи, чи така моя доля не мати скороченого шляху до моєї мети-задоволеності? Кожен знає, що скорочений шлях до мети існує, та я особисто його ще не виявив. Ти хочеш, щоб я любив світ, Ти хочеш, щоб я служив світові, тому що всередині світу — Твоя власна Реальність-Буття. Однак цей Твій світ не був готовим, не є готовий і, мабуть, ніколи не буде готовим, щоб котрийсь обраний інструмент, всевишньо обраний інструмент, розбудив сонне людське життя. Ні! Жодній духовній особистості не вдалося зробити поступ, який би відповідав Твоєму внутрішньому Волінню. Мабуть, Ти сподівався, сподіваєшся і сподіватимешся більшого, ніж те, що може дати сплячий світ Тобі та Твоїм посланцям. Мій Всевишній Господи, прошу, скажи мені, яка основна перешкода була і є для моїх братів, сестер, друзів, які приходили на земну арену, аби докорінно змінити обличчя світу, що і я також намагаюся робити?”

“У тебе є лише одна перешкода, у них була лише одна перешкода, і ця перешкода завжди була нездоланною. Ти знаєш, у чому вона полягає? В неслухняності, яка переростає у світ ігнорування. Корінь неслухняності — це брак серця-єдності. Мій сину, на жаль, немає для тебе скороченого шляху, бо ти став одним неподільним зі Мною. Душі, що усвідомили Бога, не знають скорочених шляхів, бо вони прийняли Мою ношу як свою власну. Цей світ заперечує і відмовляється від будь-яких скорочених шляхів, а тобі, Мені й іншим, що перебувають у тому самому човні, доводиться дружити з терпцем нашої Вічності”.