Целібат

Щоб отримати Самоусвідомлення, без целібату абсолютно не обійтися. Але ми не плекатимемо намір досягти Самоусвідомлення за мить. Це вимагає часу; це вимагає стремління й медитації. Студент не дістає ступінь магістра за день чи за місяць, а усвідомлення Бога — це не лише навчання, а й дуже складний предмет. Потрібно багато років і багато інкарнацій, щоб його вивчити. Це дуже довгий шлях. Якщо ви скажете початківцю, що він повинен цілком і негайно відмовитися від свого нижчого вітального життя, він відповість: “Ох, це неможливо! Духовне життя для мене недосяжне”. Якщо йому доведеться відмовитися від усіх пристрастей нижчого вітального життя на вступі в духовне життя, то він ніколи не вступить туди. А якщо шукач поступово полишатиме нижче вітальне життя, то, зрештою, після багатьох років практикування духовного життя, настане час, коли він виявиться спроможним на повний целібат.

У кожного свій рівень стремління. Якщо хтось протягом однієї хвилини плекає стремління й медитує, а решту дня перебуває в зовнішньому світі у тваринній свідомості, то невже ви гадаєте, що наступного дня він усвідомить Бога? Ні! Коли хтось є початківцем, готовим задовольнитися малою радістю, малим світлом, то йому не слід відмовлятися від сексуального життя цілком і відразу. Початківцю я кажу: “Неквапливість і постійність виграють забіг”. Таким чином він стає досвідченим, таким чином він здійснює прогрес у духовному житті, і потреба діяльності нижчого віталу автоматично закінчується. До цього часу слід якомога сумлінніше старатися вести чисте, щире життя відповідно до свого стандарту.

Одного разу шукач досягне того рівня, коли зможе сказати: “Я хочу безмежного Світла, безмежної Радості, безмежного Блаженства, безмежного Спокою; я хочу йти далеко-предалеко”. В такому разі він повинен приділяти всю свою увагу очищенню вітального життя. Якщо його ціль — усвідомлення Бога, Нескінченне, Вічне і Безсмертне, то йому слід усім серцем плекати стремління фізично, у віталі, ментально, психічно, в усьому своєму існуванні та всьому, що він має й чим він є. На цій стадії він повинен установити повний целібат не лише фізично, а й ментально. Йому слід відчувати, що сексуальне життя прив'язує його до найнижчого рівня земної свідомості, а він прагне найвищої свідомості Бога. Бог перебуває всередині землі і всередині людини. Але людина зуміє функціонувати божественно лише після того, як зречеться всіх вузлів, які пов'язують її з землею та людиною, й усвідомить свою єдність із Богом.

Досягти целібату можливо тільки завдяки правильному методу. Якщо ви вступаєте в духовне життя й кажете: “Сьогодні я маю намір перемогти всі свої вітальні пристрасті”, то ви — нерозумна людина. Завтра ваш розум засумнівається в потребі цього самозречення, а ваш вітал усіма способами мордуватиме вас. Будучи неготовим, не маючи достатньої чистоти, вітал повстане проти такої суворої дисципліни й руйнуватиме ваше стремління, або ваше тіло чинитиме спротив і вийде з ладу. Якщо ви будете придушувати свої вітальні потреби, не маючи достатньої чистоти, то через два-три роки або навіть через кілька місяців ці потреби з шаленістю знову вийдуть уперед. Якщо ви силоміць контролюєте нижчий вітал, відчуваючи велику трудність, якщо це не є чимсь спонтанним і не дарує задоволеності, то одного дня на вас нападе спокуса, сильніша за вашу спроможність. Ваш вітал вирветься, немов вулкан, і ви станете практично безумні. В такий час люди поводяться, як тварини. Таке траплялося з багатьма, багатьма шукачами в Індії після того, як вони протягом п'яти-шести років придушували вітал без належного очищення. Якщо шукач досі спокушається вітальним життям, але постійно придушує свої бажання, то він ніколи нічого не досягне. Він зможе подолати сексуальне життя лише завдяки спонтанному внутрішньому усвідомленню того, що воно йому не потрібне.

Ми спостерігаємо іноді, що дитина кладе в рот бруд, глину, каміння й таке інше. Їй це дуже смакує. Але коли вона підростає, то споживає лише те, що слід. Подібно й у духовному житті, коли хтось не досягнув повної зрілості, він потурає небожественним речам. Але коли він виростає, то бачить, що те, що він любив споживати, — геть брудне й нечисте, і воно йому більше не смакує. Коли той, що плекає стремління, починає отримувати важливі внутрішні переживання, які дарують здійснення, то все його єство наливається світлом і захватом. У той час він ясно бачить і відчуває різницю між фізичним задоволенням і духовною радістю; між брудом і справжньою їжею.

На жаль, люди, які не плекають стремління, припускаються великої, як Гімалаї, помилки, вважаючи, що задоволення — це форма радості. Вслід за задоволенням завжди приходить розчарування, а за розчаруванням — крах. А вслід за радістю приходить ще більша радість. Від радості ми отримуємо справжнє здійснення. Якщо шукач хоче, щоб його залили безмежні Спокій, Світло і Блаженство, то він повинен очистити свою природу. Інакше трансцендентальні Спокій, Світло і Блаженство лишаться недосяжними. Усвідомлення Бога та сексуальне життя — наче суміш цукру й солі. Якщо ми спробуємо перемішати їх, то не відчуємо смаку жодного з них. Якщо ми хочемо смакувати цукром, то нам слід брати лише цукор. Якщо ми хочемо солі, то потрібно брати лише сіль. Якщо ми змішаємо і те, і те, то не відчуємо ніякого смаку; ми не здійснимо жодного прогресу.

Убиваючи чи застосовуючи силу до бажань віталу, ми ніколи не зможемо отримати радості. Справжню радість ми одержимо лише тоді, коли проллємо на них просвітління. Коли наше стремління сповнене абсолютної інтенсивності, ми потребуємо тільки Бога і більше нічого й нікого. Потребуючи Бога дуже інтенсивно, ми радо відмовляємося від життя задоволення. Ми знаємо відмінність між задоволенням та всевишньою Радістю єдності. Цю абсолютну Радість єдності ми можемо мати лише з Богом і ні з ким із людей.

Як правильно встановлювати целібат? Потрібно здобувати контроль поступово й невимушено. Потурати віталу — те саме, що вживати алкоголь чи палити. Якщо нам доводиться випивати чи палити сім разів на день, то нам слід зменшувати цю кількість поступово: до шести, чотирьох, трьох, двох разів, одного і — до нуля. Навіщо? Тому що ці речі спричинюють біду; вони — як отрута сповільненої дії, ослаблюють наше внутрішнє життя й затримують наше усвідомлення. Якщо ми будемо скорочувати наше бажання випивати чи палити поступово, то ми впораємося й не завдамо шкоди здоров'ю.

Таким чином слід перемогти нижчий вітал і сексуальне життя й вийти за їх межі. Та якщо хтось є початківцем, йому слід рухатися повільно, стабільно й несхибно. Якщо він спробує бігти дуже швидко, не маючи спроможності чи належної підготовки, то незабаром він виснажиться й буде змушений зійти з траси. Він може так сильно впасти, що поламає собі ноги.

У дитячому садочку ми не отримаємо той ступінь, який має наш вихователь. Ми здобуватимемо його поступово, протягом багатьох років навчання. Подібно й у духовному житті початківцю не слід очікувати негайних значних здобутків. Потрібно долати межі життя віталу поступово, впродовж років серйозного практикування стремління й медитації та внутрішньої науки. Якщо той, що плекає стремління, справді відчуває, що він відчайдушно потребує Бога, що Бог — єдине, що є в його житті, то він спроможний бігти дуже швидко, і я скажу, що йому слід установити абсолютний целібат.

Не можливо пити молоко й палити одночасно. Молоко — немов безсмертний нектар, а паління — немов внутрішня смерть. Якщо ми приймаємо нектар Безсмертя, то смерть, природно, не станеться в нашому бутті. Але якщо ми приймаємо обмеження і смерть, то яким чином зможемо мати водночас Безсмертя? Безсмертя та смерть не ходять пліч-о-пліч. Подібно й усвідомлення Бога та сексуальне життя не ходять пліч-о-пліч.

Мільйони людей досі сплять і сумлінно не прагнуть усвідомлення Бога. Вони можуть чинити зі своїм життям що завгодно. Тим, що щойно прокинулися, потрібно старатися повільно очищувати своє життя. Ті, що трохи просунулися, мають бути дуже пильними й приділяти всю свою увагу духовному життю. Ті, що здійснили справжній поступ, виявляють, що потреби нижчого віталу не проникають у них. Для них життя задоволення змінилося на життя справжньої радості. І, ясна річ, коли відбудеться усвідомлення, спокуса ніколи не нападе на них.

Нам слід знати, наскільки серйозно ми сприймаємо духовне життя. Целібат — не для тих так званих шукачів, які медитують один день на тиждень, а в інші дні не мають ніякого діла до Бога. Я б не радив таким навіть пробувати встановити целібат. З одного боку, щоб усвідомити Бога, цим людям, на жаль, знадобляться тисячі й тисячі років; і навіть для того, щоб отримати йоту радості від духовного життя, їм знадобиться чимало років. З іншого боку, вони відмовляться від того невеликого задоволення, яке могли би мати від свого життя віталу, якщо спробують установити целібат. Однак не слід впадати у крайнощі й жити, як тварина, лише тому, що немає готовності до абсолютного целібату. Щодня потурати сексу — означає щодня потрапляти у пазурі ненаситного тигра. Старайтеся звести до мінімуму.

Ми маємо вести нормальне людське життя — контрольоване і нормоване. Перед тим як здійснити справжній духовний прогрес, нам доведеться підняти своє життя віталу принаймні до людського рівня. А на землі є чимало людей, які в цьому аспекті живуть фактично на тваринному рівні свідомості. Також слід усвідомити, що нечистота віталу та сексуальне потурання можуть бути не лише в тілі, а й у розумі та в серці. Якщо ми насолоджуємося нечистими думками на ментальному рівні, то вони є такими ж шкідливими для нашого духовного життя, як і фактичний фізичний акт.

Той, що по-справжньому плекає стремління, благає заради найвищого та найглибшого у кожній частині свого єства. Якщо він успішно подолає певну відстань у подорожі самовідкриття, то поступово він подолає й сили нижчого віталу у своїй природі, відтак чистота займе надійне і постійне місце в його свідомості. Він знає, що в сексуальному житті Нескінченність задихається, а в усвідомленні Бога Нескінченність та Вічність грають з ним у гру екстазу. Найвища Істина, найвища Мета, усвідомлення Найвищого вимагає повного очищення та повного преображення нижчого віталу.