Частина V. Бажання

Запитання: Ми є на землі лише для того, щоб бажати? Чи є бажання єдиною потребою?

Шрі Чинмой: Є дві причини нашого перебування на землі. Одна причина полягає в тому, щоби бажати, а друга — щоб плекати стремління. Нам доводиться розпочинати свою подорож із бажання, а завершити її ми повинні стремлінням. Не можливо розпочати зі стремління. Щоразу, приймаючи людську інкарнацію, ми розпочинаємо з бажання. В молодості більшість із нас стає жертвами бажання. Згодом ми бачимо потребу у стремлінні і вступаємо в духовне життя. Яка відмінність між бажанням та стремлінням? Бажання зв'язує нас. Ми весь час бажаємо, дедалі більше й більше. Якщо ми маємо один долар, то стараємося отримати два долари. Але це розширення здійснюється у невігластві й темряві, так що наше особисте бажання, кінець кінцем, зв'язує нас. Навіть володіючи десятьма будинками, ми не матимемо анітрохи внутрішньої задоволеності. Ми будемо зв'язані нашими володіннями. А коли ми плекаємо стремління, ми молимося заради Світла, Спокою, Благодаті й Сили. Кожна молитва — це розширення нашої внутрішньої свободи. У світі бажання розширення має свою межу, а у світі стремління межі немає. Від усіх божественних рис, яких ми набуваємо, ми отримуємо безмежну свободу.

У людському житті ми знаходимо як бажання, так і стремління. Не можна ставити бажання на той самий щабель, що й стремління, бо це — цілком відмінні явища. В бажанні завжди є напруження, страх і тривога. Ми бажаємо чогось, але водночас відчуваємо, що наше бажання не буде виконано, тому що ми не варті цього. А стремління — це велика радість і великий захват. Поки ми перебуваємо на землі, нам слід усвідомлювати, чого ми прагнемо: розширення свідомості чи возвеличення его. Спляча людина бажатиме, а той, що прокинувся, плекатиме стремління. Необхідність бажання існуватиме на землі доти, доки ми дбатимемо про світ більше, ніж про Нескінченність, Вічність і Безсмертя.

На землі діють як бажання, так і стремління. Але настане день, коли весь світ зміниться. Відтак не буде ні необхідності бажання, ні потреби стремління. Тут, на землі, не буде нічого, окрім божественного прояву Небес. Коли ми справді плекаємо стремління зі внутрішньою спонтанною спонукою душі, ми бачимо, що саме наше стремління містить у собі Божу підтримку, Боже схвалення і Боже здійснення.