Розділ VII. Усвідомлення Бога
Нема ні розуму, ні форми — я просто існую.Спинилися воління і думки.
Востаннє відшумів Природи бал.
Я — Той, кого шукав.
Царство Блаженства чистого відкрилось
За межами знавця і знань.
Безмірним спокоєм, нарешті, упиваюсь —
Віч-на-віч з Єдиним я.
Подолавши таємні дороги життя,
Ціллю я став.
Істина несхитна заясніла:
Я — шлях, я — Бог-Душа.
Про всі висоти дух мій знає,
У серцевині Сонця я мовчу.
На час і справи я нічого не міняю.
Завершив я свою космічну гру.
Бога можна бачити. Бога можна відчувати. Бога можна усвідомити. Коли Його бачать, Він — Буття. Коли Його відчувають, Він — Свідомість. Коли Його усвідомлюють, Він — Захват. У втіленні Буття Він — вічний. У розкритті Свідомості Він — нескінченний. У прояві Захвату Він — безсмертний. Його Трансцендентальне Бачення та Його Абсолютна Реальність — майбутні досягнення людини. Цвітіння любові людини, її сльози відданості і світло зречення — майбутні володіння Бога.
Світ розповідає тобі страхітливу таємницю:
Бог — суворий,
Бог — вимогливий,
Бог — невблаганний.
Я розкажу тобі осяйну таємницю:
Бога можна досягти,
Бога можна любити,
Богом можна насолоджуватися.
Бога можна досягти, коли твій розум спокійний.
Бога можна любити, коли твоє серце чисте.
Богом можна насолоджуватися, коли твоя душа впевнена.
Для усвідомлення Бога потрібен, передусім, спокій розуму. Як досягти спокою в розумі? Є кілька способів. Якщо ми скоротимо свої земні потреби і збільшимо потребу Небес, то ми отримаємо спокій розуму. А також, якщо ми не будемо нічого очікувати від когось, окрім Бога, наш розум буде спокійний. Доки є очікування від людини чи від Землі, доти не може бути спокою в розумі. Ми матимемо спокій розуму, якщо не будемо відмовлятися від негативного чи позитивного, а ствердно прийматимемо. Потрібно прийняти справжню Реальність Бога, що міститься всередині світу. А тоді, за допомогою внутрішнього поклику й устремління, слід утворити сприйнятливість у свідомості нашого тіла, щоб ми могли ласкаво запросити Бога, Любого Всевишнього та Його безмежні Світло й Захват.
Щоб усвідомити Бога, нам також потрібна чистота, особливо в емоційному віталі. Коли ми очищаємо емоційний вітал, ми бачимо й відчуваємо Божу Присутність. Окрім того, маємо встановити ясність у розумі. Встановивши ясність у розумі, ми будемо здатні бачити Бога дуже близько. Відтак слід буде спілкуватися з Богом постійно. Щоб спілкуватися з Богом постійно, потрібно створити велику потребу цього всередині свого серця. Ця потреба має бути психічною. Створивши психічну потребу постійно спілкуватися з Богом, ми неодмінно будемо бачити Його й говорити з Ним; ми перетворимося на саму Його подобу і свідомо братимемо участь у Його Космічній Грі як безумовно віддані Його інструменти.
Де ми, там Бог. Щоб усвідомити цю всевишню істину, треба повернути світові те, що ми в нього запозичили: темряву, невігластво, залежність, обмеження, недосконалість і смерть. Ми запозичили ці речі, бо вважали, що вони неабияк допоможуть нам, але тепер ми зрозуміли, що це — перешкоди. Отже, слід повернути ці речі й розвинути те, що міститься в найсокровенніших куточках нашого серця, — спокій, світло, блаженство, істину. Ми повинні вивести їх уперед, бо вони є справжньою Дійсністю нашого буття. Ми повинні визнати їх своїми й запропонувати всьому світові. Здійснивши це, ми дізнаємося, хто такий Бог і де Він є.
Тоді, коли ти пізнаєш,
Ким ти є насправді,
Всі таємниці світу
Стануть для тебе розгорнутою книгою.
Запитання: Про що саме йдеться, коли ви кажете “усвідомлення Бога”?
Шрі Чинмой: Усвідомлення Бога означає самовідкриття в найвищому значенні цього слова — свідоме усвідомлення вашої єдності з Богом. Доки ви перебуватимете в невігластві, доти будете відчувати, що Бог — це хтось інший, у кого безмежна Могутність, а ви — наймізерніша істота на Землі. Усвідомлюючи Бога, ви пізнаєте, що ви і Бог — абсолютно одне, як у внутрішньому, так і в зовнішньому житті. Усвідомлення Бога означає ототожнення зі своїм абсолютно найвищим Я.
Ви, либонь, читали в книжках про Бога, а, може, люди розповідали вам, що Бог є в кожному. Однак, поки ви не усвідомите Бога, це все — ментальні теорії. Усвідомивши Бога, ви свідомо пізнаєте, який Бог, яка Його Подоба, чого Він бажає. Ви перебуваєте у Свідомості Бога й розмовляєте з Ним віч-на-віч. Ви бачите Бога як у скінченному, так і в Нескінченному, ви бачите Бога як особового, так і безособового.
Це не ментальна галюцинація чи уявлення, це — абсолютно безпосередня дійсність. Коли ви розмовляєте з людиною, між вами завжди провисає пелена невігластва, темряви, недосконалості й непорозуміння. А між Богом та внутрішнім буттям того, хто усвідомив Бога, пелени невігластва немає. З Богом можна спілкуватися ясніше, ближче й відвертіше, ніж з людиною.
Запитання: Чи саме душа усвідомлює Бога?
Шрі Чинмой: Душа — це частина Бога, що вічно існує заради Бога. Якраз тіло, вітал, розум та серце не усвідомлюють Бога. Душа знає, хто такий Бог, де Бог та який Бог, а людське має лише проблиски цього знання. Людині слід практикувати духовність, внутрішню дисципліну й усвідомити Найвище.
Коли людське в нас усвідомлює Найвище, тоді відмінності між нами та Богом немає. Тіло, вітал і розум стають одним нероздільним цілим, утілюючи, розкриваючи й проявляючи Найвище. Немає відмінності між просвітленою свідомістю та найвищою Реальністю.
Бога усвідомлює людське в нас, а не душа. Душа повинна проявити Бога всьому світові. Саме для цього вона і приходить у світ.
Лише три особливі уроки
Тобі потрібно засвоїти,
Щоб усвідомити Бога:
Любити Бога одухотворено,
Присвятити себе Богові безсонно
І зректися перед Божою Волею
Охоче й радісно, віддавши саме дихання.
Запитання: Яка відмінність між тим, коли ми бачимо Бога, й тим, коли ми усвідомили Бога?
Шрі Чинмой: Є величезна відмінність між тим, коли ми бачимо Бога, й тим, коли ми усвідомили Бога. Коли ми бачимо Бога, це може бути особа або об'єкт, або ще щось. І ми, можливо, не будемо втілювати Його свідомо й постійно, не будемо відчувати, що Він нам близький. Чого ми не втілюємо, того ми не можемо розкрити й проявити. А коли ми усвідомлюємо Бога, тоді ми стаємо одним цілим з Божою Свідомістю, а Бог стає невід'ємною частиною нашого життя.
Коли ми бачимо, це може тривати недовго; коли ми усвідомлюємо, усвідомлене залишається назавжди. Це становить велику відмінність між переживанням та усвідомленням. Переживання може тривати впродовж кількох годин, днів чи років — воно не триває вічно. Переживання приходить у наше життя, але не приймає, не може прийняти постійної оселі всередині нас. Якщо ж одного разу ми отримали усвідомлення, то воно стає невід'ємною частиною нашого життя навіки.
Запитання: Звідки вам відомо, що існує така річ як усвідомлення, і звідки вам відомо, що ви його маєте?
Шрі Чинмой: Багато людей усвідомили Бога. Це не моя теорія, не моє відкриття. Індійські мудреці, індійські духовні Вчителі сивої минувшини відкрили Істину, і я, в силу свого усвідомлення, цілком згідний з ними.
Якщо ви спожили манго, то вам відомо, що ви його спожили. Ви спожили манго і знання про це лишається всередині вас. Коли інші кажуть: “Ні, ви не куштували манго”, — це вас не бентежить, бо ви знаєте, що ви це зробили. Оскільки ви втамували свій голод, вам не потрібні схвалення й визнання інших. Вам досить чудового смаку й досвіду, який ви отримали. Також і в духовному житті, якщо хтось пив Нектар усвідомлення, то йому відомо, що він дійсно усвідомив Бога. У своїй внутрішній свідомості він відчуває безмежний Спокій, безмежне Світло, безмежне Блаженство, безмежну Енергію. Хто має усвідомлення, той у своїй внутрішній свідомості бачить, відчуває і знає, що таке Божественність. Хто має усвідомлення, той має вільний доступ до Бога й почувається таким, що повністю відбувся. Коли сходитиме зоря усвідомлення в житті шукача, він знатиме про це неодмінно.
Як дізнатися,
Що ти усвідомив Бога?
Того дня, коли ти, дивлячись у дзеркало,
Зможеш застосувати свою внутрішню силу волі,
Аби побачити не лише своє обличчя,
А й безліч інших облич
У ньому та навколо нього
І визнати, що всі ці обличчя належать тобі, —
Того дня ти дізнаєшся,
Що ти усвідомив Бога.
Запитання: Чи є певність, що кожна людина матиме усвідомлення, а Земля — просвітління?
Шрі Чинмой: Те, що кожен досягне усвідомлення, — абсолютна певність. Усвідомлення матиме не тільки кожна людина, а й усі душі, що перебувають у тваринному світі. Вступивши в людський світ, вони, зрештою, теж отримають усвідомлення. Ніщо у творінні Бога не залишиться без усвідомлення, без просвітління. Землю, безперечно, буде просвітлено, це лише справа часу. Всьому Божому творінню доведеться усвідомити Бога. Це указ Бога. Інакше Гра Бога не буде довершена.
Двері Божого Серця
Завжди відчинені настіж,
Щоб ти міг заходити й виходити.
Утім, якщо ти мудрий,
То ти прийдеш і лишишся.
Запитання: Яка відмінність між містичним переживанням та усвідомленням Бога?
Шрі Чинмой: Усвідомлення Бога безмежно вище, ніж містичне переживання. Під час містичного переживання ви відчуваєте Божу Присутність як щось дуже солодке й ніжне, але містичне переживання не є постійне. Ви можете швидко втратити його. А усвідомлення Бога постійне. Раз усвідомивши Бога, ви не втратите того, що отримали, ніколи.
Містик значно поступається йогові. Їх не можна порівнювати. Містик задовольняється самим переживанням. Він прагне вступити у світло-мудрість, але його не цікавить світ. Містик прагне лише переживання, яке приведе його до остаточного злиття з Богом. Йог постійно й безумовно служить Всевишньому й водночас має постійне переживання Бога.
Запитання: Оскільки Бог є всередині нас, і ми знаємо, що одного разу усвідомимо Його, то навіщо практикувати Йогу?
Шрі Чинмой: Одного разу ми усвідомимо все, що є природне. Бог природний, отже, ми усвідомимо Його, безперечно. Але тим, що не практикують духовну дисципліну, доведеться чекати Вічність, щоб усвідомити Бога. Бог дав нам свідомий розум і свідоме устремління. Якщо ми не хочемо використовувати свідоме устремління, то можемо чекати. Бог не примушує й не силує нас. Спімо, коли така наша воля. А якщо ми молимося й медитуємо свідомо, то ми скоріше усвідомимо Бога. Кожен досягне Цілі, однак той, що спить, не досягне її так швидко, як той, що біжить. Усі колись усвідомлять Бога, бо таким є Боже Космічне Провидіння. Бог не дозволить, аби хтось лишився без усвідомлення. Але це займе дуже багато часу.
Запитання: Навіщо Бог зробив усвідомлення таким складним для тих, що прагнуть усвідомити Його?
Шрі Чинмой: Для щирих шукачів Бог не ускладнював усвідомлення. Шлях щирих шукачів дуже короткий. Лише тим, що сумніваються, випадає довга-довга путь. То ви вважаєте, що Бог дуже добрий до вас, а потім, зазнавши удару чи болю, втрачаєте віру. Деяка несвідома частина вас може сказати: “О Боже, чому ти такий жорстокий до мене? Сьогодні вранці я так добре медитував. Чому ж зараз моє тіло так страждає?” Коли ви зміните своє ставлення до Бога і за подібних обставин скажете: “Так, я дуже страждаю від болю, але, мабуть, щось набагато гірше мало трапитися зі мною — Бог урятував мене. Бог такий добрий до мене”, — тоді шлях відразу стане простіший.
Довга путь випадає лише тим, котрі не відчувають вдячності Богові. Коли стається щось погане, негайно подумайте: “Ох, могло бути незрівнянно гірше. З безмежного Співчуття Бог не дозволив, щоби трапилося щось гірше”. Якщо матимете таке ставлення, то дорога виявиться легкою.
Бог готовий дати тобі усвідомлення
Негайно.
Але чи вистачить твого устремління,
Щоб сприйняти його?
Запитання: В одній з книжок ви пишете: “Якщо хочете побачити Бога, то потрібно медитувати дванадцять годин на добу. Якщо хочете зустрітися з Богом лицем в лице, то потрібнно медитувати двадцять чотири години на добу”. Невже це можливо?
Шрі Чинмой: Це цілком можливо, якщо ви стоїте на порозі усвідомлення, бо до цього часу ви набудете великої спроможності. Ви чудово медитуватимете навіть під час прийому їжі, розмови чи праці. Тоді ви будете здатні робити кілька речей одночасно. Досягнувши великого прогресу у своєму внутрішньому житті, ви побачите, що ваше внутрішнє єство медитує двадцять чотири години на добу.
Запитання: Що, на вашу думку, є найбільшою перешкодою на шляху до усвідомлення Бога?
Шрі Чинмой: Найбільша перешкода не є однаковою для всіх і завжди. Для однієї людини найбільшою перешкодою буде сумнів, для другої — страх, для третьої — невпевненість. Усі ці труднощі можна побороти однією зброєю — любов'ю.
Сприймаймо перешкоди як недосконалості. Дитина грається на подвір'ї і забруднюється. Тоді вона просто біжить до матері й мати переодягає її. Зробити дитину чистою — почуття обов'язку матері. Коли дитина відчуває, що мати сваритиме, ображатиме й битиме її за те, що вона забруднилася, тоді вона не йде до матері. Але дитина так не відчуває. По-перше, дитина не вважає себе брудною. По-друге, коли вона біжить до матері, вона знає тільки любов. Вона відчуває, що її мати — цілком для неї. Дитина будь-коли має вільний доступ до матері.
Коли нас переслідують сумніви, страх та інші небожественні властивості й недосконалості, нам треба бігти, як дитина, до нашого вічного Батька. Він — тут, щоб очистити, просвітити й визволити нас, щоб дати нам те, що Він має. Ми маємо вільний доступ до вічного Батька. Проте, якщо ми вдамося до свого фізичного розуму, то подумаємо: “Ох, Бог буде незадоволений. Бог не прийме нас, бо ми брудні, недосконалі й нечисті”.
Фізичний розум тут же відмежовує нас. Він вселяє нам думку, що ми цілком недосконалі, а Бог — сама Досконалість. Хіба доречно нам наближатися до Нього? А коли ми відчуваємо, що Бог — наш рідний, Бог — сама Любов до нас, а ми — сама Любов до Нього, тоді ми просто йдемо і сідаємо біля Його Стіп. У такому разі перешкоди не виникають.
Моє перше враження про Бога:
Він безмежно поблажливіший,
Ніж я думав.
Слід відчувати, що ми — те саме, що й Бог. Ми є такими навіть зараз, але ми не знаємо про це. Треба відчувати, що Бог створив нас і хоче, щоб ми стали Його Подобою. Ми маємо розум, що відмежовує нас, але ми маємо й серце. Коли серце виходить на передній план, ми відчуваємо неймовірну радість, полегшення й задоволення. Ми відчуваємо, що Бог — наш. Застосовуючи своє серце, ми, завдяки силі єдності, визнаємо Бога своїм рідним. Коли ми вдаємося до серця, нездоланних перешкод не існує. Як дитина встановлює єдність із матір'ю, так і ми можемо встановити єдність із Богом завдяки силі нашої спонтанної любові до Нього.
Усвідомлення Бога означає відкриття Бога.
Відкриття Бога є нічим іншим
Як поверненням
До наших прадавніх коренів — Бога.
Запитання: Коли хтось досягає усвідомлення Бога, що тоді відбувається з його душею?
Шрі Чинмой: Душа того, що усвідомив Бога, далі перебуває в тілі. Якщо душа лишається в тілі після усвідомлення Бога, то людина може свідомо трудитися задля божественності в людстві. Тоді вона відчуває себе свідомим інструментом Бога: Той, що Діє — Бог, Дія — Бог, а людину Бог використовує як інструмент. Коли пелена невігластва спадає, душа отримує велику нагоду, щоб виконати Божу Місію на Землі.
Запитання: Чи вкрай потрібно мати зв'язок із просвітленою особою, щоб усвідомити Бога?
Шрі Чинмой: Живий Учитель не є неодмінною потребою. Утім, якщо ми маємо живого Вчителя, це виявиться суттєвою допомогою. Той перший, що усвідомив Бога, здійснив це без людської допомоги. Сам Бог дав йому усвідомлення. Але, якщо є живий Учитель, то ми почуваємося впевненіше. Наше переконання тоді сильніше.
Щоб здобути зовнішні знання, нам потрібні вчителі. Так само ми потребуємо духовного Вчителя, щоб він допомагав нам, направляв нас у нашому внутрішньому житті, надто на початку. Інакше наш прогрес буде повільний і нестійкий. Учитель буде підбадьорювати, надихати шукача і правильно роз'яснювати його переживання. Також, якщо шукач припускається помилки під час медитації, Вчитель здатний поправити його.
Навіщо ми ходимо до університету, коли можна навчатися вдома? Бо ми відчуваємо, що отримаємо там кваліфіковані вказівки від людей, що добре знаються на предметі. Звісно, трапляються винятки. Було кілька, всього кілька людей науки, які не навчалися в університетах. Бог є у кожному. Якщо шукач відчуває, що йому нітрохи не потрібна людська допомога, то він завжди може випробувати особисті можливості. Однак, якщо ми маємо мудрість і хочемо бігти, а не шкандибати чи, в найліпшому разі, ступати до Мети, то тоді допомога Ґуру стане у великій пригоді.
Скажімо, я перебуваю в Лондоні. Я знаю, що існує Нью-Йорк, і я повинен повернутися туди. Що мені потрібно, аби дістатися до Нью-Йорка? Літак і пілот. Я не можу потрапити туди самотужки, хоч мені й відомо те, що Нью-Йорк існує. Так само й вам відомо, що Бог існує. Ви хочете досягнути Бога, але хтось має доправити вас туди. Як літак доправляє мене до Нью-Йорка, так само хтось має доправити вас до Свідомості Бога, що міститься глибоко всередині вас. Хтось має показати вам, як увійти у вашу божественність, що є Богом.
Упродовж тисячоліть ми плавали в морі невігластва. Прокинувшись, ми хочемо переплисти те море й потрапити до океану Світла й Захвату. Знаючи, що існує той, що має човна й може безпечно доставити нас до нашої цілі, ми, природно, постараємося отримати його допомогу. Істинний духовний Учитель знає дорогу й неодмінно допоможе нам досягти мети. Як човняр, він везтиме нас до іншого берега.
В людському житті, коли хтось приймає допомогу, люди можуть казати: “Ага, він не може впоратися сам”. Проте той, що має справжній голод Бога, відповідатиме так: “Немає значення, хто пропонує їжу. Я голодний, я хочу їсти негайно. Це — їжа, якої я просив протягом життя, а він — пропонує її мені. Він живить істинну Божественність у мені, так що дозвольте мені поїсти”.
