Яка ціль життя?

Життя — це еволюція. Еволюція — це розкриття зсередини. Кожне життя — саме по собі світ. Так, кожне життя — це мікрокосм. Усе, що живе в просторах всесвіту, живе в кожному індивідуальному житті.

Є два життя: внутрішнє та зовнішнє. Зовнішнє життя говорить про свої принципи, а тоді намагається діяти. Воно проповідує всюди й скрізь, однак дуже мало практикує те, що проповідує. Внутрішнє життя не говорить. Воно діє. Його спонтанна діяльність — це усвідомлене проявлення Бога.

Наше життя має дві іпостасі: екзотеричну та езотеричну. Екзотерична іпостась має справу із зовнішнім світом. Зовнішня реалія намагається відбутися завдяки живленню бажань та потуранню пристрастям. Езотерична чи внутрішня іпостась життя знаходить своє здійснення в контролюванні пристрастей та подоланні бажань, у плаванні в широченному морі Свободи.

Життя — це буття. Звичайне буття походить від глибшого Буття. Буття не може походити від не-буття. Життя походить від Бога. Життя — це Бог. Пізнавати життя якомога ретельніше й жити якомога божественніше — ось що нам належить робити.

Нам потрібні дві речі: уява й натхнення. Життя без уяви — це життя у в'язниці. На крилах уяви треба старатися линути в Заобрійне. Життя без натхнення — це життя в стагнації. Завдяки динамізму натхнення ми надамо життю нового сенсу й зробимо його безсмертним.

Ціль життя — усвідомити Бога. Усвідомлення ніколи не прийде до того, хто не діє. Ми повинні старатися заради Усвідомлення. Ми повинні сплатити його ціну. Альтернативи немає. Що найважливіше: кажучи іншим, що ви — усвідомлена душа, ви можете переконати їх у тому, ви навіть можете обдурити своє власне серце, але вам не обдурити Бога.

Найперша потреба для усвідомлення Бога — це спокій. Основою спокою служить любов — любов до людства й любов до Бога. Спокій будує свій фундамент також на неприв'язаності. Нема жаги надбання — нема страху втрати, і погляньте: спокій — ваш! Основу спокою становить так само зречення. Це зречення — не від матеріальної власності, а від обмежень та невігластва. Істинний Спокій той, якого не порушити ревом ні зовнішнього, ні внутрішнього світів.

Коли ви оволодієте таким божественним Спокоєм, Усвідомлення неодмінно постукає в двері вашого серця. Точніше кажучи, у вашому серці почне розквітати пелюстка за пелюсткою Лотос Усвідомлення. Щоб усвідомити Бога, не обов'язково відвідувати храми, церкви, синагоги. І сувої священних писань та проповіді не є вкрай потрібними. Вкрай потрібною є медитація. Медитація приведе вас до усвідомлення Нескінченного Бога у вашій душі, серці, розумі й тілі.

Ціль життя — жити божественним життям. Ми існуємо в цьому світі. Ми знаємо, що не хлібом єдиним живе людина. Щоб жити в світі Реальності Бога, їй потрібна душа. Тільки душа здатна бачити й відчувати відоме та Невідоме; те, що існує, й те, що не-існує; мрію минулого, досягнення теперішнього й надію майбутнього.

Приймімо внутрішнє життя, духовне життя. В нашій подорожі не уникнути помилок. Успіх просто неможливий без зусиль. Нема праці — нема прогресу. Досвід треба вітати, бо без досвіду нічого не осягнути. Досвід може як підбадьорювати так і розчаровувати. Однак це досвід, який робить нас справжніми, який розкриває істинне значення самого нашого життя.

Нехай кожен з нас буде по-справжньому духовний. Усвідомлюймо Бога завдяки постійному спілкуванні з Ним. Для медитації нам не потрібні особливі місце й час. Ми маємо вийти за межі потреб щодо часу й простору. Коли ми занурюємося глибоко всередину себе, ми відчуваємо, що неможливо відокремити одну мить від іншої, одне місце — від іншого. Плекаймо устремління жити у Вічному Тепер Усвідомлення Бога, Вічному Тепер Божої Мрії й Божої Реальності. Божа Мрія — це Мрія про постійне Перевершення. Божа Реальність — це Реальність Розкриття, що квітне вічно.