11. Моя дружина, найрозумніша істота у всіх інших відношеннях, наполягає, що усі релігії — це ілюзія, викликана страхом за існування. Більшості людей важко змиритися з думкою, що життя не має іншого значення як просто раціональний, біологічний факт. Однак кожному слід, на її думку, цим задовольнитися. Факт смерті потрібно, як вона вважає, сприймати таким самим чином — як біологічну дійсність. Це стара теорія, яку, як я розумію, неможливо ні довести, ні спростувати на рівні інтелекту.

Вищу істину щодо життя та смерті ніколи неможливо адекватно пояснити чи виразити. Її може лише відчути той, хто шукає істину, й пізнати той, хто досягнув усвідомлення. Я цілком згідний з вами, що цю ідею, а також те, що висловила ваша дружина, неможливо перевірити на рівні інтелекту. Проте погляди вашої дружини щодо життя та смерті не слід вважати більш істинними, ніж те, що відчуваєте щодо цих явищ ви. Людська пам’ять не є першим і останнім словом у дійсності. Якщо я у вісімдесятилітньому віці не пригадую того, що відбувалося у моєму житті, коли мені було чотири роки, це не означає, що мене тоді не існувало. Як минає рік за роком від чотирьох до вісімдесяти, так минає й життя за життям, утворюючи ланцюг між теперішнім і далеким минулим та проектуючи себе в близьке майбутнє. До того ж, існує дещо за межами досяжності нашої обмеженої людської свідомості. Навіть під час великої зайнятості найбуденнішою фізичною діяльністю людина інколи може відчувати всередині себе деякі незвичні істини. Переважно вони для неї нові й дуже натхненні. Ці істини приходять із вищого або глибшого світів, з іншого рівня свідомості й стукають у двері її розуму. Таким чином людина оволодіває та потрапляє у володіння сил, що поза межами її звичайної свідомості. Власне, коли ми настроюємося в унісон з цими вищими силами, а насправді, з гармонією всесвіту, життя перестає бути нестерпним. Я повністю погоджуюся з думкою вашої дружини про те, що людина, не бачачи ні сенсу життя, ні його мети, ні призначення, важко переносить не лише це ставлення, а й саме життя. Однак, стосовно релігійних вірувань, я б хотів навести їй аналогію: У даний час я мешкаю в Брукліні. Якщо малюк звернеться до мене із запитанням: "А чи є таке місто Кельн?" — я відповім: "Авжеж, моє дитя, воно знаходиться у Західній Німеччині". Припустимо, він скаже: "А доведи це мені!" І як же я повинен довести йому? Хіба що показати карту й фотографії? Я лише можу сказати йому, що я особисто бував у Кельні, а також мільйони інших людей теж бували там. Його сумнів не зможе перекреслити існування міста. Так само й ті, що усвідомили Бога, мають повне право говорити нам, що Бог існує. Лише тому, що ми самі не усвідомили Його, ми не можемо заперечувати Його існування. Як дитині, щоб задовольнити свої очі, доведеться поїхати до Кельна, так і нам, щоб довести собі реальність Бога, доведеться побачити Його. І цей пошук Бога наповнює досі беззмістовне життя особливим сенсом та спрямуванням.

Шрі Чинмой, Йога та духовне життя. Подорож душі Індії..Вперше опубліковано Центр Шрі Чинмоя, Київ в 2017 році.

Це 3rd книга, яку написав Шрі Чинмой після приїзду на Захід у 1964 році.

Зверніть увагу:

Якщо ви вказуєте, що інформація з іншого сайту, будь ласка, включіть наступну інформацію, відповідно до умов ліцензії:


Шрі Чинмой
Інформація з книги Йога та духовне життя. Подорож душі Індії. доступна для обміну згідно з Creative Commons license

Close »