Наш спокій — всередині нас

Щоб заплатити за внутрішній спокій, жодна ціна не виявиться занадто високою. Спокій керує життям у гармонії. Він вібрує енергією життя. Ця енергія запросто перевершує усі наші земні знання. Проте вона не відокремлена від нашого земного буття. Якщо ми відкриємо вірний канал всередині себе, ми відчуємо цей спокій тут і зараз. Спокій вічний. Ніколи не буває запізно отримати спокій. Його пора триває завжди. Ми можемо зробити своє життя по-справжньому плідним, якщо ми не відрізані від свого Джерела — Спокою Вічності. Найбільше нещастя, яке може спіткати людину, — це втрата внутрішнього спокою. Ніяка зовнішня сила не може забрати його. Саме думки та дії людини позбавляють її спокою. Найбільша сила нашого захисту полягає не в матеріальних здобутках та ресурсах. Усі скарби світу — ніщо для нашої божественної душі. Найбільша сила нашого захисту полягає у причасті нашої душі всеживильним та всездійсненним Спокоєм. Наша душа живе у Спокої та заради Спокою. Якщо ми живемо життям спокою, ми завжди збагачуємося і ніколи не убожіємо. Наш внутрішній спокій не знає меж. Наче безкрає небо, він огортає собою усе. Довго ми боролися, багато ми страждали, далеко ми мандрували, та обличчя спокою досі сховане для нас. Ми зможемо відкрити його, якщо потяг наших бажань колись загубиться у Волі Всевишнього Господа. Спокій — це життя. Спокій — це вічне Блаженство. Хвилювання — ментальні, вітальні та фізичні — таки існують. Але від нас залежить, чи приймати їх, чи відхилити. Будьте певні, вони не є неодмінними фактами життя. Оскільки наш Всемогутній Батько — Сам Спокій, то Спокій — наша пряма спадщина. Величезна, мов Гімалаї, помилка — торувати широкий шлях майбутнім каяттям, зловживаючи або нехтуючи даними нам золотими можливостями. Тут і зараз, у нашій щоденній діяльності, ми повинні рішуче пірнути серцем і душею у Море Спокою. Помиляється той, хто думає, що спокій сам по собі прийде до нього наприкінці подорожі його життя. Сподіватися отримати спокій без духовності і медитації — те саме, що чекати води у пустелі. Для спокою розуму велике значення має молитва. Молитися, навіть протягом п'яти хвилин, із цілковитою зосередженістю та щирою відданістю — набагато важливіше, ніж витрачати довгі години на безтурботну, поверхневу медитацію. Отже, як слід молитися? Зі сльозами у серці. Де слід молитися? На самоті. Коли слід молитися? Тоді, коли наше внутрішнє єство хоче, щоб ми молилися. Навіщо слід молитися? Оце запитання із запитань. Ми повинні молитися, якщо відчуваємо устремління відбутися завдяки Богові. Що ще ми можемо очікувати від Бога? Ми можемо очікувати, що Бог дасть нам розуміння усього: усього в нічому та нічого у всьому; Повноти у Пустоті та Пустоти у Повноті. Нам слід завжди уміти розрізняти. Ми повинні розуміти, що зовнішній світ, який приваблює нашу увагу, нетривкий. Щоб мати вічне, щоб мати міцний, мов скеля, фундамент у житті, слід навернутися до Бога. Іншого вибору немає. І час особливої безпорадності — чи не найкраща мить зробити цей поворот.

Відчувати свою безпорадність — добре. Виховувати дух самозречення — краще. Бути свідомим інструментом Бога — найкраще.

Усе свідомо чи несвідомо залежить від розуму, у тому числі й пошук спокою. Функція розуму полягає у розвіюванні хмар сумнівів. Функція чистоти розуму полягає в усуненні мряки приземленості та вузлів невігластва. Якщо немає чистоти розуму, не може бути тривкого успіху у духовному житті. Ми досягаємо спокою тільки після того, як повністю припиняємо шукати недоліки в інших. Нам слід відчувати увесь світ як свій, близький. Стежачи за помилками інших, ми входимо у їх недосконалості. Це нітрохи нам не допомагає. Доволі дивно: чим глибше ми занурюємося, тим очевидніше стає для нас те, що недосконалості інших — це наші власні недосконалості, але у різних тілах, різних розумах. А коли ми думаємо про Бога, Його Співчуття та Його Божественність розширюють наше внутрішнє бачення Істини. У повноті свого духовного усвідомлення ми повинні прийти до сприйняття людства як однієї сім’ї. Ми не повинні дозволяти нашому минулому мучити нас і порушувати спокій нашого серця. Наші теперішні хороші, божественні дії можуть легко нейтралізувати погані, небожественні дії минулого. Якщо гріх має силу змусити нас ридати, то медитація, безсумнівно, має силу принести нам радість та наділити нас божественною Мудрістю. Наш спокій — всередині нас, і він — основа нашого життя. Отож відсьогодні будьмо рішучі наповнити свій розум та серце сльозами відданості, основою спокою. Якщо фундамент міцний, не має значення, якої висоти наша суперспоруда, — небезпека нам не загрожує. Тому що і внизу, і вгорі, і всередині, і зовні — спокій.

Шрі Чинмой, Йога та духовне життя. Подорож душі Індії..Вперше опубліковано Центр Шрі Чинмоя, Київ в 2017 році.

Це 3rd книга, яку написав Шрі Чинмой після приїзду на Захід у 1964 році.

Зверніть увагу:

Якщо ви вказуєте, що інформація з іншого сайту, будь ласка, включіть наступну інформацію, відповідно до умов ліцензії:


Шрі Чинмой
Інформація з книги Йога та духовне життя. Подорож душі Індії. доступна для обміну згідно з Creative Commons license

Close »