Швидкоплинне життя20
Швидкоплинне життя — це все, що ми маємо. То чому ми вихваляємось, чому непомірно перебільшуємо наші земні досягнення, крихкі і смертні? Коли приходить смерть, фізичне полишає нас, хоч би яким сильним воно було, вітал полишає нас, хоч би яким енергійним він був, розум полишає нас, хоч би яким блискучим він був, серце полишає нас, хоч би яким добрим і чистим воно було.Швидкоплинне життя — це все, що ми маємо. То чому ми слухаємося вказівок фізичного світу, світу спокус? Чому? Чому? Чому ми не слухаємося вказівок всеосяйної, всездійсненної душі? Чому? Чому? Чому щовечора й цілими ночами гуляємо з морем невігластва? Чому? Чому? Чому щодня й цілими днями розважаємося із драконом пітьми? Чому? Чому? Чому ми не любимо Бога принаймні умовно, коли любити Його безумовно ми не можемо? Чому? Чому?
Швидкоплинне життя — це все, що ми маємо. Чому ми не радуємо Бога почасти, коли радувати Його повністю й беззастережно — поза межами наших можливостей? Чому? Чому? Невже ми не можемо сказати Богові раз і назавжди, що, незважаючи на те, що ми віддавали всі свої минулі життя навіть до попередньої секунди ночі-невігластву, відтепер ми віддаватимемо це швидкоплинне наше життя тільки Йому? Невже ми не можемо надати Богові цілковите уповноваження вести, ліпити й формувати нас так, як Він того бажає? Коли ми зазнали невдачі в руках невігластва, невже ми не дамо шанс Богові направляти наше життя? Якщо і Бог зазнає невдачі, то ми поміркуємо, як можна самотужки впоратися із нашим життям. Але, хіба з нашого боку справедливо давати Богові мізерний шанс, коли невігластву ми надавали незліченні шанси? Невже ми не можемо дозволити собі віддати цю коротку інкарнацію Богові і тільки Богові? Якщо ми запропонуємо своє життя Богові, то, можливо, його земна тривалість буде короткою, зате наші Небесні досягнення триватимуть вічно.
Бог каже нам: “Мої діти, Я обіцяв вам, що не зловживатиму вами і не збиватиму вас з правильного шляху. Я докажу вам, що можу витворити з вас нові особистості, нові реальності й нову божественність. Лише дайте Мені шанс так само, як ви неодноразово давали шанс невігластву. Принаймні в цьому швидкоплинному житті дайте Мені шанс, і ви побачите, що Я зможу зробити для вас, коли ви не бачите, що Я вже зробив для вас.
Мої діти, дайте Мені шанс і дивіться, що Я зможу зробити в цьому швидкоплинному вашому житті. Це швидкоплинне життя може бути розширене й подовжене, якщо ви дбайливо сприйматимете Мою Божественність серцем-зреченням і душею-єдністю. Швидкоплинне життя не є і не може бути останнім словом земної арени. Тільки безкінечне життя, що не знає ні народження, ні смерті, може задовольнити людину — майбутнього Бога”.
EA 20. 9 липня 1977 року, 11 год 25 хв, школа ім. Дж. Ф. Кеннеді, Бронкс (Нью-Йорк).↩