Професор Уес Ван Вурхис: Чому Бог допускає, щоб людей спіткали неприємності?

Шрі Чинмой: Шановний професоре, нам так легко звинувачувати Бога в тому, що відбувається з Його творінням. Однак творіння також має певну особисту волю. Позаяк ми вважаємо Любов Бога безмежною, нам слід вважати, що Могутність Бога теж безмежна. Чи молимося ми Богові, Любому Абсолютному Всевишньому, про свій повсякденний захист? Чи залучаємо ми Його до своєї щоденної різноманітної діяльності? Чи молимося ми Йому, щоб Він був з нами у вирі нашого життя? Ні, ми не виконуємо свою частину роботи. Безперервно — нічого й питати; щогодини — нічого й питати; на жаль, більшість із нас навіть інколи не думає про Бога. Добре знаючи, що у світі безліч небожественних сил, як ми можемо сподіватися, що Бог оберігатиме нас щомиті, якщо ми не тримаємо Його свідомо щомиті поруч?

З іншого боку, якщо ми глибше зануримося у філософію життя, то, ймовірно, усвідомимо, що могло трапитися щось нескінченно гірше, ніж те, що відбувається з нами зараз. Або, можливо, усвідомимо, що тепер ми маємо справу із наслідками своїх минулих вчинків, або, що Бог спонукає нас до вищого Світла через фізичне, вітальне або ментальне страждання. Бог допускає, щоб ми отримували болісні переживання не тому, що Він хоче, щоб ми страждали чи зазнали краху, а тому, що Він відчуває, що це найшвидший та найнадійніший спосіб для нас навчитися, вирости і стати досконалими, щоб ми, нарешті, змогли насолоджуватися захватом свідомої єдності з Ним у нашому повсякденному житті, в усіх наших земних справах.