Професор К.Р. Шундараджан: Під час лекцій мені часто видається складним тлумачення індуської доктрини маї, зокрема її концепції життя як ілюзії. Також я відчуваю подібні труднощі, коли веду бесіду про світ як про Лілу (Божу Гру), стараючись наголошувати на нецілеспрямованості створеного Богом світу, оскільки світ — це Божественна Гра. Як ліпше роз'яснити ці концепції нашим студентам у Сполучених Штатах?
Шрі Чинмой: В індуській доктрині побутує термін мая, що означає ілюзія. Від часів зародження індуської філософії індуси дотримуються переконання, що світ — це ілюзія. Індуське духівництво, індуїстські філософи й декотрі індуські мислителі дістають неабияку втіху, кажучи світові, що він — ілюзія, і край. Їхня філософія така: навіщо приділяти так багато уваги, ба навіть її дещицю тому, що не реальне?Я хочу сказати, що заявляти чи вважати, що ми маємо більше мудрості й розуміння, ніж Трансцендентальний Універсальний Бог — це вершина безглуздя. Ми готові молитися Богові, ми готові присвятити себе своїм ідеям щодо Бога, а сприймати Боже творіння як щось реальне — не готові. Коли ми певні того, що Бог, якому ми молимося, — реальний, тоді як можна відокремлювати реальність Бога від Бога?
Термін мая має інакше значення — швидкоплинне, непостійне, тимчасове. Те, що ми спостерігаємо, те, що ми робимо, й те, чим ми є у фізичному світі, не триває вічно. Тому дехто змальовує фізичний світ як не реальний. Втім, зовнішня реальність не потребує безсмертя. Найвища реальність нескінченна, вічна й безсмертна, проте реальність може бути й швидкоплинною — так само, як і Нескінченність може бути нескінченно малою та нескінченно великою. Реальність може бути як минущою, так і довговічною. Також реальність може бути безсмертною. Квітка, життя якої триває лише один день, — реальна. Людина, яка живе вісімдесят років, — реальна. Вони — тимчасові. Либонь, тому й кажуть, що вони — ілюзорні. Вони — реальні, однак обмежені й непостійні.
Декотрі філософи вважають реальним тільки те, що триває вічно. Втім, хоч би що волів Бог — створити щось довговічне чи таке, що існуватиме лише впродовж хвилини, це — Його вибір. І те, й те — однаково Його творіння. Він є одночасно Творцем і творінням, Гравцем і грою, безособовим і особовим, невидимим і видимим, пізнаваним і непізнаваним, реальним і не реальним.
Хоч би скільки ми намагалися визначити Бога, нам із цим не впоратися. Визначати — означає обмежувати, а Бог не має обмежень. Бог — це Дитя Вічності, що грається в Своєму Саду-Серці Нескінченності. Як малюк дістає задоволення, неабияке задоволення від ігор з друзями, так і Бог, грайливе Дитя, любить гратися з друзями — Його сотворіннями-дітьми. Бог — єдиний, але Він хоче насолоджуватися Собою незліченними способами в незліченних формах. Він здійснює це завдяки Його Космічній Грі, Його Лілі. Ви, я, всі ваші студенти — це Божі сотворіння-друзі, хоч ми, може, й не розуміємо, яка ціль Божого творення, і яка наша роль у ньому.
