Сила відречення

Сучасний світ хоче індивідуальності. Він вимагає свободи. Та справжні індивідуальність і свобода можуть дихати тільки у Божественному. Відречення — це невтомне дихання душі у Серці Бога. Людська індивідуальність волає у темряві. Земна свобода гукає у пустелях життя. А абсолютне відречення співає універсальну пісню божественної Індивідуальності та божественної Свободи у Лоні Всевишнього. У відреченні ми виявляємо духовну силу, завдяки якій ми стаємо не лише тим, хто бачить Істину, а й тим, хто володіє Істиною. Ця Істина — всемогутня Енергія. Якщо ми зможемо відректися у абсолютній безмовності, ми самі станемо Реальністю Реального, Життям Живого, Ядром істинної Любові, Спокою й Блаженства. Незрівнянним благословенням ми станемо самі для себе. Миле дитя приваблює нашу увагу. Ми любимо його, бо воно полонить наше серце. Хіба ми просимо щось у нього за те? Ні! Ми любимо дитя, бо воно — об’єкт нашої любові, воно подобається нам. Таким самим чином ми можемо любити і нам слід любити Бога, бо Він — наймиліша Істота. Спонтанна Любов до Божественного — це відречення, а це відречення — найбільший дар у житті. Бо коли ми відрікаємося, Божественне тут же наділяє нас безмежно більшим, ніж ми могли просити. Відречення — це духовне диво. Воно навчає нас бачити Бога із заплющеними очима, розмовляти з Богом із стуленими вустами. Страх проникає у наше єство лише тоді, коли ми забираємо назад своє відречення від Абсолюту. Відречення — це розкриття. Розкриття нашого тіла, розуму й серця Сонцю божественної Повноти всередині нас. Відречення перед цим внутрішнім Сонцем — це найбільший тріумф життя. Хорти невдачі не наздоженуть нас, якщо ми перебуваємо у цьому Сонці. Принц Зла не зможе доторкнутися до нас, якщо ми усвідомили й закріпили свою єдність із цим одвічно життєдайним Сонцем. Відречення та щиросердечність разом граються, разом бенкетують, разом сплять. Їх увінчує перемога. Розрахунки й сумнів разом граються, разом бенкетують, разом сплять. Їхня доля приречена на розчарування й поразку. Індія — край відречення. Це відречення — не сліпе підпорядкування, а присвята обмеженого "я" безмежному "Я". Чимало історій з "Махабхарати" пов’язані з відреченням. Кожна з них містить велику духовну істину. Дозвольте розповісти вам коротку, проте дуже натхненну й повчальну історію про Драупаді, царівну Пандавів. Коли зловмисний Духшасана немилосердно намагався зірвати з неї одяг, вона молилася Господеві про порятунок. Водночас вона міцно затиснула краї одягу в кулаки. Її відречення не було остаточним, і її молитва не отримала відповіді. Духшасана продовжував свої спроби стягнути сарі з бідолашної царівни. Та настала мить, коли Драупаді відпустила краї одягу й, склавши руки у молитві, промовила: "О Господи мого серця, о Керманичу мого життя, нехай здійсниться Твоя Воля". Погляньте на силу її абсолютного відречення! Бог порушив свою мовчанку. Злива Його Милості обрушилася на Драупаді. Як не намагався Духшасана розмотати її сарі, воно виявилося безкінечним. Його гординя зазнала неймовірного приниження. Всездійсненна Милість Бога спускається лише тоді, коли піднімається безумовне відречення людини. Відречення — найбільша наша цінність. Тільки Бог вартий його. Ми можемо відректися перед іншою особою, проте тільки заради усвідомлення Бога. Якщо ця особа досягла Цілі, вона зможе допомогти нам у нашій духовній подорожі. Однак якщо ми відрікаємося перед кимось, щоб просто задовольнити цю особу, ми чинимо величезну, як Гімалаї, помилку. Безоглядно відректися перед Господом всередині неї — ось що нам слід зробити. Кожна наша дія повинна здійснюватися для того, щоб порадувати Бога, а не заради овацій. Занадто таємні й священні наші дії, щоб демонструвати їх іншим. Вони призначені для нашого особистого прогресу, досягнення й усвідомлення. Наше відречення не має меж. Чим більше ми відрікаємося, тим більше ми повинні відрікатися. Бог дав нам можливість. Він вимагає від нас проявлення відповідно до наших можливостей. Проявлення понад наші можливості Бог ніколи не вимагав і ніколи не вимагатиме. У остаточному, абсолютному відреченні людини — її усвідомлення: усвідомлення свого "Я", усвідомлення Нескінченного Бога.

Шрі Чинмой, Йога та духовне життя. Подорож душі Індії..Вперше опубліковано Центр Шрі Чинмоя, Київ в 2017 році.

Це 3rd книга, яку написав Шрі Чинмой після приїзду на Захід у 1964 році.

Зверніть увагу:

Якщо ви вказуєте, що інформація з іншого сайту, будь ласка, включіть наступну інформацію, відповідно до умов ліцензії:


Шрі Чинмой
Інформація з книги Йога та духовне життя. Подорож душі Індії. доступна для обміну згідно з Creative Commons license

Close »