Як далеко нам до усвідомлення?

Avidyaya mrityum tirtha vidyaya amritam snute. / Через невігластво ми проходимо крізь смерть, завдяки знанню ми досягаємо Безсмертя. / Це, воістину, найосновніше усвідомлення.

Усвідомлення означає відкриття Бога в людському тілі. Усвідомлення означає те, що людина — це сам Бог.

На жаль, людина не самотня. З нею є бажання, а бажання має величезну силу. Утім, воно не здатне забезпечити людину постійною радістю і спокоєм. Бажання обмежене. Бажання сліпе. Воно намагається зв'язати людину, яка по праву має бути безмежною. Божа Милість, що діє в людині заради повного прояву Бога, нескінченна.

Усвідомлення зароджується в самоперевершенні. Воно росте в єднанні з Богом. Воно відбувається в обіймах зі скінченним та Нескінченним.

Ми — шукачі Всевишнього. Те, що ми потребуємо, — це абсолютне усвідомлення. За часткового усвідомлення ми можемо діяти, щонайбільше, як кіт. З абсолютним усвідомленням ми будемо здатні погрожувати невігластву, немов ревучий лев.

Коли я кажу моє тіло, я відокремлюю себе від свого тіла. Це тіло проходить стадії немовляти, дитини, юнака, зрілої людини, літньої людини. Це, насправді, не я. Справжнє моє Я ніколи не змінюється. Коли я кажу, що я погладшав або схуд, я розповідаю про те, що моє тіло погладшало або схудло, а не моє внутрішнє Я, вічне й безсмертне.

Усвідомлення говорить, що немає таких явищ як рабство та свобода, на котрі ми так часто посилаємося в своєму повсякденному житті. Те, що справді існує, — це свідомість, свідомість різних рівнів, свідомість, яка насолоджується собою в різноманітних проявах. Коли ми думаємо, що живемо в рабстві невігластва, то ми маємо право вважати, що, за бажання, можна жити і в свободі. Коли рабство змушує нас відчувати, що світ — це стражденна нива, то свобода, безсумнівно, може дати нам відчуття, що світ — не що інше як блаженна свідомість Брагмана. А усвідомлення приносить відчуття Sarvam khalvidam Brahma. / Все суще — Брагман./

Для того, щоб пізнати, що таке усвідомлення, треба, насамперед, полюбити своє внутрішнє Я. Наступний крок — полюбити саме усвідомлювання. Саме любов пробуджує душу. Саме любов просвітлює нашу свідомість. Люби — і будеш любим. Усвідомлюй — і ти відбудешся.

Усвідомлення — це наш внутрішній світильник. Якщо ми будемо підтримувати вогник світильника, то своїм променистим світлом він охопить цілий світ. Кожен з нас, без винятку, має силу самоусвідомлення або, інакше кажучи, силу усвідомити Бога. Заперечувати цю істину — означає безжально обманювати самого себе.

Ми усвідомлюємо Істину не тільки тоді, коли радість наповнює наш розум, а й тоді, коли смуток затьмарює наше серце, коли смерть манить нас у своє похмуре лоно, коли Безсмертя кладе наше буття на коліна перетворень.

Як далеко нам до Усвідомлення? Ми можемо визначити відповідь за рівнем свого зречення перед Божою Волею. Інакшого способу дізнатися це немає. Також треба знати, що кожен день розпочинається з нового усвідомлення. Життя — це постійне усвідомлення для того, чиє внутрішнє око відкрите.

Чому ми хочемо усвідомити Бога? Ми хочемо усвідомити Бога тому, що ми цілеспрямовано стали каналами, якими можна діставати плоди Богоусвідомлення. Саме наше тіло — це божественний механізм. Отже, він потребує змащування. Усвідомлення — це божественне мастило, яке забезпечує ефективну діяльність механізму.

Досягнути усвідомлення можливо завдяки Милості Бога, милості Ґуру та устремлінню шукача. Милість Бога — це дощ. Милість Ґуру — це насіння. Устремління шукача — це процес вирощування. І погляньте: небувалий урожай, усвідомлення!