Частина XXIII. Професор Ананда В. П. Ґуруґе

Кафедра релігії, Північно-Західний Університет, м. Еванстон, штат Ілінойс, Хсі Лай Університет, Гасиєнда Гайтс, штат Каліфорнія, Каліфорнійський Державний Університет Фулертон, Каліфорнія, спеціальний старший радник Генерального Директора ЮНЕСКО, колишній Посол Шрі Ланки в США (1992-1994)

Професор Ананда В. П. Ґуруґе: Як би ви пояснили агностикові, чому Бог досі не розкрив Себе людству в цілому? Чи є пізнання Бога привілеєм, наданим небагатьом? І якщо це так, то чому?

Шрі Чинмой: Шановний професоре, кожен має своє розуміння Бога. Агностик (такий, як, приміром, улюблений син Індії та її неперевершений прем’єр-міністр пандит Неру) переконаний, що Бог — це невідоме, недосяжне для пізнання. Агностик сповнений сумнівів щодо існування Бога. Наша ж філософія така: Бог — це відоме, Його можна пізнати. Водночас Бог — невідоме й недосяжне для пізнання. Він — і те, й інше — як тоді, коли ми говоримо, що Бог існує й не існує. Те, що ширше від найширшого, недосяжне для пізнання. Однак, з іншого боку, та сама Енергія або та сама Сила може набути невеликої й очевидної форми, яку ми запросто зможемо побачити й охопити.

Коли хтось вважає, що Реальність непізнавана, то як нам переконати його в протилежному? Ми знаємо, що Реальність можна пізнати, завдяки своєму внутрішньому досвіду. Коли перед нами стоїть наш любий друг, нам відомо, що йому притаманні певні риси. А хтось інший може сказати, що цю особу не збагнути. Для нас вона пізнавана. Для когось іншого вона недосяжна для пізнання. Хто має рацію, а хто ні?

Я насмілюся поставити запитання інакше: чому Бог повинен приходити й доводити агностикові, що Він існує? Бог поважає всякі теорії. Якщо хтось вважає Бога недосяжним для пізнання, то Бог скаже: «Якщо ви задоволені, кажучи чи відчуваючи, що Я непізнаваний, — чудово. Наша мета — задоволеність». Якщо хтось інший говоритиме: «Бога можна пізнати. Він — мій Батько, Він — моя Мати. Колись я матиму з Ним бесіду віч-на-віч. Я бачу й відчуваю Його у Природі: в тендітних квітках, у деревах, у річці. Я бачу й відчуваю Його скрізь», — то Бог скаже цій людині: «Моя дитино, будь задоволена своїми незаперечними внутрішніми переживаннями».

Нехай буде задоволений той, хто прагне задоволення від непізнаваного аспекту Бога; нехай так само буде задоволений той, хто прагне задоволення від аспекту Бога, досяжного для пізнання. Є ще третя сторона, яка говорить, що Бог — це як відоме, так і невідоме, як пізнаване, так і недосяжне для пізнання. Він — скінченне та Нескінченне. Люблячі Бога, які дотримуються таких переконань, вважають реальними як непізнаваний аспект Бога, так і пізнаваний.

Коли мала зернина лежить під шаром ґрунту, ми не знаємо, що вона існує. Тільки той, хто посадив зерня, знає, що воно там є. Всі інші заявлятимуть, що там немає нічого. Хіба садівник зобов’язаний розкопувати землю, щоб, заради доказу, дістати насіння на поверхню? Ні, він лише скаже: «Радійте, переконані, що в землі немає нічого. Я радітиму, коли насіння проросте і стане пагоном, а потім — деревом». Водночас, знайдеться той, хто з самого початку повірить, що під шаром ґрунту є зернина, хоч він і не бачив, як садівник садив її. Наразі зерня — це невідоме, бо воно лежить у землі. Проте факт, що я не бачу зернини, не означає, що вона не існує.

Я не маю телескопа, так що своїми людськими очима я не можу бачити дальні об’єкти. Це не означає, що вони не існують. Нехай хто-небудь принесе телескоп, і тоді він зможе довести існування цих об’єктів. За допомогою телескопа наші людські очі можуть бачити зірки, планети тощо. Лише тому, що дещо є поза межами досяжності наших фізичних органів чуттів, не слід вважати, що його нема. Якщо ми зможемо оволодіти високою свідомістю, свідомістю вищого рівня, то ця свідомість зможе перенести нас у непізнане так само, як телескоп переносить нас на далеку відстань. Коли щось є достоту очевидне, наш розум вважає це реальністю, а коли воно невидиме, обмежений розум сприймає його як нереальне.

Пізнання Бога — не привілей для вибраних. Усі ми — діти Бога. Однак нам доведеться постаратися. Професоре, ви чимало років витратили на навчання, стали вченим, філософом, теологом, істориком, космополітом. Як ви стільки досягли? Бо ви мали внутрішню спонуку й зовнішню присвяту, щоб прямувати наміченим шляхом.

Дуже часто, спіткнувшися з чим-небудь невідомим, наш розум починає сумніватися. Якщо духовний Учитель найвищого рівня з'явиться перед тим, хто шукає Бога, шукач відразу відчує, ким той є і що він собою являє. А звичайна людина, зв’язана бажаннями, якій байдуже до духовності, бачитиме духовну особистість як ще одну звичайну людину, нічим не відмінну від неї самої. Власне, стремління шукача дозволяє йому розпізнати, що перед ним — велика духовна постать.

Духовність не є винятковою монополією однієї особи чи певної групи людей. Внутрішня пожива призначена для всіх — споживайте! Голодні їстимуть, а не голодні не дбатимуть про трапезу. Говорити, що їжа доступна тільки для кількох голодних осіб — вершина безглуздя. Їжа доступна для всіх. Бог жодним чином не зобов’язаний доводити нам Своє Існування. Сонячне світло існує для всіх. Сонце не просить нас виходити на вулицю, щоб грітися під його промінням. Саме ми потребуємо сонячного світла і виходимо надвір. Так само й Нескінченний, Вічний і Безсмертний Бог перебуває всередині нас, але Він не благає, щоб ми занурювалися углиб себе й виявили Його Присутність. Якщо ми відчуваємо потребу у внутрішньому Світлі, то ми поринемо всередину свого єства й відкриємо Його.