Професор Ананда В. П. Ґуруґе: Чи є віра в Бога або у Вищу Силу неминучою потребою для людини, яка прагне вести правильний і плідний, з точки зору етики, спосіб життя у відданості й служінні? Коли віра в таку силу стає вкрай потрібною і для кого?

Шрі Чинмой: Віра в Бога або у Вищу Силу вкрай потрібна для тих, хто хоче здійснювати дуже швидкий поступ як у внутрішньому, так і в зовнішньому житті. Чимало людей, в тому числі і декотрі світові діячі, не вірять у Бога, але їхнє життя, з точки зору етики, правильне й плідне. Може, й несвідомо, а втім, у внутрішньому світі вони плекають устремління, а в зовнішньому світі вони служать Богові-творінню.

Може, вони й не вживають слова Бог, може, вони навіть не вірять у Бога, проте вони вірять у добро. З духовної точки зору, їхній вибір етично правильного й плідного життя та їхнє славне служіння людству — це акт віри. Завдяки способу життя, який вони обрали, вони представляють Бога у Його активному динамічному прояві.

Але, якщо людина хоче осягнути Найвище й стати Найвищим, то їй слід вірити в Найвище. Стосовно таких людей ми навіть не вживаємо одного слова віра — ми кажемо глибинна віра. Віра — в розумі, з розумом і для розуму. Глибинна віра — в душі, серці та у внутрішньому єстві, й, врешті-решт, вона виходить на передній план у зовнішньому житті.